Святкування 18-ї річниці незалежності України, на жаль, нагадало не лише про вік зрілості нашої держави, а й про те, що політична стабільність у ній усе ще є об’єктом мрій. Глава держави недвозначно заявив про це, розповівши про свій указ, яким країні доручається обговорити президентський проект Конституції. Тим часом, в Україні є чимало й інших аналогічних проектів. Чому ж на обговорення поставлено лише один? Відповідь зрозуміла кожному — в країні виборча кампанія, й кожний політик, на жаль, зокрема й Президент, працює виключно на себе... Яка вже тут стабільність?
Але якби йшлося лише про політику. Від нестабільності, особливо в обстановці кризи, дуже потерпає й економіка, а отже, будь-який — середньостатистичний, «маленький» і навіть великий, тобто багатий — громадянин України. Сьогодні по українцю б’є девальвація національної валюти, викликана дефіцитом бюджету, що переглядається лише для задоволення миттєвих потреб. Завтра по ньому вдарить відсутність цього бюджету на 2010 рік, що може бути викликане все тією ж таки нестабільністю політичного середовища. Про це напередодні Дня незалежності заявив не хтось, а голова Верховної Ради Володимир Литвин. «У мене є великі сумніви, що бюджет буде ухвалено до закінчення президентської кампанії», — сказав він журналістам. На його думку, в цьому «всі (маються на увазі кандидати в президенти. — Авт.) зацікавлені». Як упевнений спікер, бюджет може бути ухвалено лише після 17 січня. «А тоді той, хто виграє президентські вибори, скаже: люди добрі, лишенько! Треба затягувати всі паски й ухвалити бюджет, що буде не соціально-орієнтованим, а бюджет на основі наявних можливостей», — передбачає Литвин й уточнює, що переможці «в один день забудуть те, що вони обіцяли перед виборами». Кажучи «всі», цей «кандидат» (нагадаємо, що офіційно виборча кампанія ще не розпочалася, й ми маємо на увазі тих, хто сам заявив про свою участь у виборах), цілком можливо, не виключає й себе. Це припущення підтверджується його заявою про необхідність ухвалити рішення про підвищення мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму, навіть у тому разі (далі натяк на Партію регіонів), «якщо ініціатори такої постановки питання зроблять вигляд, що вони забули цю проблему». «Нам треба зробити все, щоб підняти заробітну плату й прожитковий мінімум», — наполягає Литвин і переконує, що ухвалення відповідного закону сприятиме розвитку внутрішнього ринку в Україні.
Дивна позиція? І дійсно, на нещодавно закритій сесії парламенту ні Литвин, ні його фракція не підтримали й навіть засуджували регіоналів, які виступили з цією бюджетною ініціативою. Тепер спікер вважає очевидним, що вищезгадане питання розглядатиметься на наступній сесії першим.
Дивацтв навколо українського бюджету, взагалі, чимало. До них, без сумніву, можна віднести також намір прем’єр-міністра Юлії Тимошенко запросити для участі в розробці бюджету-2010 представників Міжнародного валютного фонду. Про що це свідчить? Невже наша влада готова поступитися частиною свого суверенітету? У цьому разі чи не запросити нам «варягів» також і для роботи над Конституцією? А як виглядали б у нашому уряді на вакантних нині міністерських посадах відставні європейські політики? Не випадково екс-голова Нацбанку й один із можливих кандидатів у президенти — Сергій Тігіпко — вважає, що, допускаючи зовнішніх фахівців до розробки державного бюджету, Україна свідомо відмовляється від частини економічної самостійності. Щоправда, на його думку, уряд вимушено вдався до запрошення експертів МВФ, аби збільшити шанси на отримання четвертого траншу кредиту на початку вересня. «Міжнародний валютний фонд хоче вже на етапі планування державних фінансів проконтролювати виконання своїх умов. Напевно, МВФ має серйозні побоювання щодо виконання Україною взятих на себе зобов’язань із подолання економічної кризи», — зазначає політик.
Його слова опосередковано підтверджує вітчизняний Мінфін. За його даними, дефіцит державного бюджету України на 2009 рік може зрости з раніше запланованих 3% до 5% ВВП. Не краще становище, на думку фінансових чиновників, буде й 2010 року. За словами виконуючого обов’язки керівника головного фіскального відомства країни Ігоря Уманського, для покриття дефіциту бюджету-2010 Мінфін планує вийти ще й на міжнародний кредитний ринок.
Але найбільша загроза бюджету-2010, мабуть, походить від прем’єр-міністра, яка доручила Мінфіну готувати відповідний проект на основі Бюджетного кодексу, заветованого Президентом. Що далі? Безумовно, навіть у тому разі, якщо парламент погодиться з цим проектом, буде президентське вето й звернення до Конституційного Суду. Якщо впрягти в бюджетний процес ще й цей віз, то країна ще довго житиме за бюджетом-2009. Що також буде на руку будь-якому з нинішніх «кандидатів».
