Коли рік тому в катастрофі на залізничному переїзді траси Ізмаїл — Ташбунари Одеської області загинули 15 осіб, генерали МВС, транспортники та чиновники адміністрації буквально рвали на собі волосся та сорочки. Насилали прокляття на голови винних, присягалися в усьому розібратися, зробити висновки, не допустити… «Що ж це таке відбувається? — запитував тоді один із заступників міністра МВС. — Це ж справжня війна на дорогах. 7—8 тисяч загиблих щорічно. Ми втрачаємо людей більше, ніж у війні з Афганістаном!»
Минув рік. В Ізмаїльських селах саме поминали загиблих дітей, дружин і внуків, коли жахлива трагедія повторилася знову. Цього разу в Саратському районі на 147-му кілометрі Одеської залізниці біля села Новоселівка на переїзді без охорони. Нагадаємо, як і першому випадку, водій пасажирського автобуса ЛАЗ виїхав на залізничну колiю після заборонного сигналу семафора. У результаті автобус, у якому перебували 23 пасажири, був буквально переламаний надвоє поїздом із вугіллям, що йшов із великою швидкістю. 14 осіб, у тому числі діти двох і семи років, загинули на місці. Ще восьмеро пасажирів із різними травмами були госпіталізовані до лікарень району й області. Сценарій трагедії повторився з приголомшуючою закономірністю. Як і реакція державних чиновників. Вони одразу почали перекидати відповідальність одне на одного. Міністерство транспорту не виступило зі співчуттям. Міністр Євген Червоненко звернувся до... ДАІ з пропозицією розробити спецпрограму підвищення безпеки залізничних переїздів. Але ця програма, на відміну від поїздок міністра до Монако на «Формулу-1» та зустрічi з Бакаєм, м’яко кажучи, не стала топ-новиною в ЗМІ.
Є. Червоненко отримав інформацію про подію, перебуваючи неподалік від місця аварії. Разом із Президентом Ющенком він брав участь у переговорах із молдавським президентом Вороніним на прикордонній заставі в Яськах. Ніхто з перших осіб не виїхав на місце трагедії. Провівши консультації... телефоном, Червоненко заявив нечисленним журналістам, що за кермом автобуса перебував слюсар і що документи перевізника про техогляд автобуса були сфабриковані. Але вже наступного дня члени урядової комісії, створеної спеціально для розслідування ситуації під керівництвом заступника міністра транспорту Сергія Кроля, спростували ці дані. Водій просто зрідка працював слюсарем. І, попри всю очевидність його вини в цій трагедії, був професіоналом зі стажем 12 років і повним набором законним чином оформлених документів. Єдиним документальним порушенням виявився запис про черговий медогляд, зроблений не медсестрою, а касиром автопідприємства. Технічний стан автобуса також виявився в межах норми (якщо можна вважати нормою пересування запорошеними приміськими дорогами в старих автобусах типу ЛАЗ).
В основі трагедії, як з’ясували фахівці комісії, лежав споконвічний людський чинник — нехтування водієм правил дорожнього руху. Узявш и пасажира на переїзді, він поспішав не лише якнайшвидше закінчити рейс, а й устигнути підібрати інших охочих заплатити кілька гривень за своє перевезення. Тими ж міркуваннями сьогодні керуються в дорозі 90% усіх водіїв рейсових і маршрутних автобусів. Особливо молоді, яких у водійському середовищі чимраз більшає. В Одесі протягом останніх років мало не більша частина аварій відбувається саме з вини «маршрутників», які відверто ігнорують правила поведінки на дорозі та рефрени співробітників ДАІ про безпеку пасажирських перевезень. І надії на те, що черговий нещасний випадок примусить їх змінити стиль їзди, вже ніхто не має. Впливати на таких водіїв можна лише гривнею — особливо високими штрафами. Плюс — особливі вимоги та жорсткий відбір при прийомі на роботу. Лише водійського посвідчення для такої роботи явно не досить. Частково вирішення цих питань сьогодні знаходиться в компетенції урядової комісії, що зайнята розслідуванням трагедії на переїзді села Новоселівка. І частково вона їх спробувала вирішити. Наприклад, члени комісії доручили Держстандарту посилити вимоги при видачі ліцензій перевізникам, Мінтрансу — організувати перевірку всіх переїздів без охорони, Мінфіну — знайти можливості переведення їх у режим таких, що охороняються, а «Укрзалізниці» — обладнати ці переїзди «всіма необхідними технічними засобами». І, звісно, покарати винних. Загалом, усе як минулого року: посилити, не допустити, обладнати… Рік тому також обговорювали питання про переведення переїздів у режим таких, що охороняються. Але на горизонті маячили президентські вибори. До того ж світова громадськість нетерпляче чекала завершення розрекламованого автобану Одеса — Київ. «Замість того, щоб організовувати показуху, закопувати гроші в автобан, краще спрямували б їх на будівництво шлагбаумів на переїздах», — заявляє сьогодні губернатор Одеської області Василь Цушко. Звісно, альтернатива «шлагбаум чи автобан» звучить несерйозно. Але в тому, що будь-яка показуха в питанні безпеки рано чи пізно призводить до людських жертв, губернатор правий. Різке збільшення потоку транспортних перевезень в Одеській області протягом останніх років вимагає від Мінтрансу не нових програм і заяв, а конкретних дій. Біда в тому, що сьогодні політична ситуація мало чим відрізняється від торішньої. Грошей у бюджеті як не було, так і немає, а на горизонті — знову «доленосні» вибори.
2 травня на переїзді біля села Новоселівка загинуло 14 осіб, ще восьмеро перебувають у лікарні. Серед них і дворічний хлопчик, життя якого сьогодні висить на волосині. Співчутливі листи на адресу рідних і близьких надіслали Президент Віктор Ющенко, губернатор Одеської області, обласна рада...
У цій історії є ще один, майже містичний збіг. Того ж дня, коли біля Новоселівки сталася катастрофа, районний суд ухвалив вирок водію — винуватцю аварії, що сталася рік тому під Ізмаїлом. Суд над ним тривав майже рік. Його засудили на дев’ять років. Але його «досвід» нікому не пішов на користь. Винуватця нинішньої трагедії — водія — також заарештували. Другий водій — стажист — зараз перебуває в лікарні під вартою. Прокуратура продовжує вести слідство. А в Одеській області, як і раніше, зростає кількість ДТП. Лише протягом останніх чотирьох місяців, за даними ДАІ, загинули в півтора разу більше людей, ніж минулого року.
