Дніпропетровські художники обурені спробою відновити пам’ятник російській імператриці Катерині Другій. Повернути монумент на головний проспект міста, де він стояв до Лютневої революції 1917 року, запропонувала громадська організація, про яку в Дніпропетровську ніхто не чув. І хоча сліди бронзової статуї імператриці загубилися під час Другої світової війни, заклик відлити її знову і встановити на колишній постамент підхопило місцеве телебачення. Обговорення наміру в прямому ефірі, за участю городян, художник Сергій Боровський вважає «інформаційною бомбою», яку за деструктивною дією можна порівняти з нещодавніми вибухами в Дніпропетровську. З тією лише відмінністю, що цього разу «бомбу» намагаються закласти «не в урни, а в голови городян», вважає художник. «Враження таке, — сказав він на прес-конференції, — що відбувається все це в Москві чи Санкт-Петербурзі, а не на землі, де ця сама імператриця Катерина Друга задушила Запорозьку Січ». Найбільше художника дивує байдужість місцевої влади, яка не реагує на спроби відновлення пам’ятників «іноземним оккупантам». Водночас у Дніпропетровську в занедбаному стані перебувають пам’ятники Тарасові Шевченку. «Уже півроку стоїть без голови на Монастирському острові монумент Кобзареві, оскільки в скарбниці немає коштів на його відновлення, хоча на те, аби розібрати, гроші знайшлися», — сказав С.Боровський. Він нагадав, що зовсім недавно в центрі Дніпропетровська осквернили пам’ятник молодому Тарасові Шевченку, на якому вандали збили бронзові написи. Ще раніше районні комунальники зруйнували пам’ятник Кобзареві в селищі Шевченко. «Відновлювати його, схоже, ніхто вже наміру не має», — каже С.Боровський. Художник стверджує, що атак вандалів у Дніпропетровську неодноразово пзазнавав і пам’ятник академікові Д.Яворницькому, біля підніжжя якого було знищено і розікрадено художнє бронзове лиття. Поруч на Жовтневій площі невідомі вже двічі зносили хрест на могилі бійців армії УНР. Загадкова історія сталася і з меморіальною дошкою, виготовленою в пам’ять письменника Валер’яна Підмогильного, — вже відлита з бронзи, вона зникла невідомо куди, а міські чиновники лише розводять руками. Практично цілковиту байдужість до розорення пам’ятників виявляють і правоохоронні органи. Мистецтвознавець Олена Годенко-Наконечна вважає, що таке вставлення до об’єктів української культури та історії — аж ніяк не випадкове. Проте останнім часом монументи Катерині Другій намагаються відновити в низці областей України. Варто нагадати, що кілька років тому УПЦ Московського патріархату вже встановила в Дніпропетровську бронзову статую Св.Катерини як «святої покровительки міста». Окрім того, спостерігаються спроби відродити пам’ятники Сталіну та Брежнєву, Щербицькому та Щолокову, а також зберегти радянські назви вулиць і площ. Художники вважають, що причина цього — слабкий розвиток громадянського суспільства і громадської думки в нашій країні, яка не може дати відсіч вилазкам «українофобів».
