Цунамі стрімко пронеслося містом зі швидкістю спринтера, який завоював золоту медаль, — вісім метрів за секунду. Висота хвилі сягала 15 метрів, підносячись над найвищою «планкою для стрибків із жердиною». Кораблі викинуло на пагорби, а машини плавали, як кораблі. Хвиля відступила, залишивши на місці Камаїсі — старого міста з виробництва сталі в префектурі Івате — гори хаотичних уламків і руїни. Картина нагадувала наслідки бомбардування Токіо запальними бомбами або Хіросіму й Нагасакі після падіння на них атомної бомби.
Аналогічні сцени можна було побачити по всьому району Тохоку, уздовж японського північно-східного узбережжя Санріку. Наприклад, передбачається, що під час стихійного лиха в тихому провінційному місті Рікузентаката з населенням 23 тис. осіб було стерто з лиця землі 5 тис. із 8 тис. домоволодінь. Єдиними уцілілими будівлями в місті є будівля муніципалітету й один супермаркет. Аеропорт Сендай, розташований на узбережжі в префектурі Міягі, нині більше схожий на морський порт.
Жахливий землетрус магнітудою дев’ять балів за шкалою Ріхтера, який стався 11 березня в районі Тохоку з епіцентром на узбережжі Санріку, став найсильнішим у Японії за всю історію ведення спостережень. Точна кількість жертв і розміри збитків продовжують залишатися невідомими, водночас передбачається, що кількість жертв може перевищувати 23 тис. осіб, а економічний збиток розраховується на рівні 25 трлн. ієн (302 млрд. доларів).
Слово «цунамі» — японського походження. Патрік Лафкадіо Херн (відомий після здобуття японського громадянства під ім’ям Коизумі Якумо), англієць, який народився на грецькому острові Левкадія, вперше згадав його у своєму романі «Живий Бог» (A Living God). Опис землетрусу Мейдзі Санріку, який забрав 1896 року 22 тис. життів у тому самому районі, що й недавній землетрус, пізніше було включено в підручники для початкової школи під назвою «Підпал рисового поля» (The Burning of the Rice Field).
У романі Херна глава села Гохо, який жив на вершині пагорба у своєму селі, помітив хвилю цунамі, що насувалася, коли він побачив, як стрімко відступає в океан вода з узбережжя. Щоб попередити своїх односельців, зайнятих підготовкою до свята, Гохо скористався факелом і підпалив нещодавно зрізані снопи рису. Жителі села, які зібралися на пагорбі, аби загасити пожежу, побачили внизу цунамі, що руйнує їхні оселі. Швидка реакція й характер лідера Гохо, а також принесена ним жертва врятували життя всім мешканцям села.
Відтоді ця історія поширена на всю Японію. Насправді, коли Японія надавала допомогу країнам, що постраждали від землетрусу на Суматрі 2004 року, який забрав життя 250 тис. осіб, країна найбільше намагалася сприяти створенню системи раннього попередження про цунамі. Довготривала історія землетрусів і цунамі в Японії, а також сучасні технології прогнозування зробили людей самозаспокоєними. Крім того, ніхто не міг уявити собі, що таке гігантське цунамі може колись завдати удару Японії.
Найбільш непередбачувана ситуація виникла на атомній станції Фукусіма-Даїчі, яка мала міцну конструкцію, аналогічну конструкції атомної станції Касівадзакі-Каріва, найбільшої у світі, розташованої в префектурі Ніїгата, яка залишилася неушкодженою під час прибережного землетрусу в Чу-Етсу (магнітудою 6,8 бала за шкалою Ріхтера) в липні 2007 року. Фукусіма-Даїчі витримала землетрус, але ніхто не чекав можливого удару по атомній станції десятиметровими хвилями цунамі.
Зараз ми знаємо, що найнеймовірніше — можливе. Як результат — проблеми, що виникли на атомній станції Фукусіма-Даїчі, призвели до різкої зупинки всесвітнього стрімкого руху до вироблення електроенергії на атомних станціях.
Нині у світі 443 атомні станції — кількість, яку планувалося подвоїти протягом наступних 15 років. Тільки в Китаї планувалося побудувати ще 50 станцій на додачу до вже існуючих 27-ми. Обов’язком Японії й, зокрема таких політиків, як я, є забезпечення застосування нашого досвіду під час розробки будівельних норм, правил та стандартів для забезпечення безпеки таких станцій у всьому світі.
Що стосується Японії, то після того, як затихне економічна паніка, стане необхідним укладення двопартійного договору для підготовки й затвердження бюджету, призначеного для забезпечення відновлення в максимально короткі терміни. Крім того, Японія має знайти спосіб для компенсації браку електроенергії у розмірі 10 млн. кВт, що передбачається через втрату станції Фукусіма. Фактично Японія повинна зараз переглянути і переоцінити національну стратегію в галузі енергетики, зокрема проаналізувати різні рівні її використання в східній і західній частинах Японії. Крім того, у зв’язку з тим, що постраждалі райони вже потерпають від браку і стрімкого «старіння» населення (проблема, типова для більшості регіонів сучасної Японії), для відновлення знадобиться нова програма сільського розвитку, яка відсуне країну від її токіо-центристської економічної моделі.
Проте в діяльності з відновлення в Японії є значна перевага. Ключовим словом, що означає відновлення, в японській мові є «кідзуна» (kizuna) — узи, емоційне єднання. Навіть зіткнувшись із неабияким збентеженням, викликаним нещодавнім великомасштабним землетрусом і цунамі, японці сподіваються на те, що завдяки кідзуні вони зможуть допомогти одне одному і втримати ситуацію під контролем. Скажімо, під час вимушеного відключення електрики в регіоні, незважаючи на те що не працювали світлофори, сталося лише кілька великих дорожньо-транспортних пригод.
Я сподіваюся, колись, після того, як буде написана історія недавнього стихійного лиха в Японії, «кідзуна» стане більш відомим словом, ніж «цунамі».
Юріко КОІКЕ — колишній міністр оборони Японії й радник з питань національної безпеки. Нині голова виконавчої ради Ліберально-демократичної партії.
