Учора Генеральна прокуратура вже вдруге перенесла засідання колегії, на якому планувалося розглянути підсумки перевірки виконання бюджетного законодавства попереднім урядом. Точної дати нового розгляду поки немає, хоча джерела стверджують, що його можна чекати наступного тижня. Вірогідність цього повідомлення досить низька. Нагадаємо, що віце-прем’єр міністр із силових питань Володимир Сивкович прогнозував, що відповідне розслідування може затягнутися до осені.
Виглядає так, що уряд Миколи Азарова не дуже квапиться з цим розглядом. Більше того, він у ньому, схоже, не надто зацікавлений. Поки Україна не досягла домовленостей про продовження повноформатної співпраці з МВФ, їй, імовірно, може завадити будь-який фінансовий негатив. Як інакше пояснити зовні незграбні (за формулою «крок уперед — два назад») спроби влади притягнути до відповідальності своїх попередників? Рахункова палата України, яка явно не має теплих почуттів до екс-уряду та його лідера Юлії Тимошенко, в очах Азарова виглядає занадто великим радикалом. Не підійшла в ролі аудиторів і вся «велика четвірка» аудиторів (PriceWaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young і KPMG). Чомусь обрали компанію Trout Cacheris, яка не є аудиторською, що викликало, слід сказати, досить обгрунтовані протести опозиції. Експерти вважають, що найбільш відповідним аудитором для України був би Міжнародний валютний фонд, чиї висновки були б однозначно визнані в усьому світі. Але він, як і передбачав Сивкович, раніше осені не впорається. Відповідно, й грошей МВФ можна буде чекати не раніше. А без них українській економіці буде непереливки...
Отож уряд Азарова, швидше за все, буде змушений усе ж таки довірити аудит попередників вітчизняній Рахунковій палаті. І неспроста вчора, того ж таки дня, коли скасувала свою колегію Генпрокуратура, РП знайомила журналістів із підсумками перевірки використання бюджетних коштів урядом Тимошенко.
Як заявив голова палати Валентин Симоненко, 70% коштів резервного фонду держбюджету було використано урядом не за цільовим призначенням, а отже незаконно. Як визначили аудитори РП, якщо за всі 12 років моніторингу резервних коштів відшкодування збитків через усілякі надзвичайні ситуації з цього фонду не перевищувало 45%, то цього року, навпаки, відшкодування в 2,5 разу перевищило всі збитки! Симоненко називає резервний фонд «кишеньковими грошима» уряду, які він збільшував і розпоряджався ними на свій розсуд. Наприклад, у жовтні минулого року, коли в резервному фонді залишалося 300 мільйонів гривень, уряд попросив у парламенту ще півмільярда. Йому відмовили. І тоді він незаконно поповнив фонд власним рішенням. А ці гроші використовував, за твердженням Симоненка, на цілі, що не мають нічого спільного з усуненням наслідків надзвичайних ситуацій. Наприклад, в Херсонській області, де було знищено 112 тисяч гектарів посівів, виділяють 17 мільйонів гривень. Але всі вони потрапляють одному-єдиному підприємству, в якого постраждала всього одна тисяча гектарів.
Ще більше вражають дані РП про те, як використовувалися кошти, що виділялися на боротьбу зі свинячим грипом. Як виявилося, на ці цілі було витрачено лише 8% виділених сум. Куди пішла решта? Це належить з’ясувати правоохоронним органам. Симоненко зазначає, що вони поки що слабо реагують на документи, які надходять до них із Рахункової палати.
До речі, відповідаючи на запитання «Дня», голова РП підтвердив, що його відомство, згідно з законом, є зовнішнім аудитором для всіх державних організацій України, зокрема й уряду. Воно отримало право на аудит усіх країн ОБСЄ, має відповідні договори зі Світовим банком та іншими міжнародними організаціями. Але, повторив Симоненко відомий вислів, «немає пророка у своїй Вітчизні».
