Завтра в Бухаресті відбудеться зустріч президентів України, Румунії та Польщі, які прагнуть утворити "трикутник" - для поглиблення економічної, політичної та військової співпраці.
"Трикутниковій" ідеї, яка народилася в Бухаресті, - вже кілька місяців. Звичайно, кожна з держав хоче завдяки новому утворенню розв'язати свої власні проблеми. Й Україна, і Румунія, і Польща вважають, що економічні зв'язки між трьома країнами можуть і мають бути глибшими. І якраз рік, що минає, підготував грунт для втілення в життя економічних мрій Києва, Бухареста й Варшави - підписано й ратифіковано багатостраждальний українсько-румунський договір, укладено українсько-польську Декларацію "До злагоди й єднання".
"Нам треба враховувати безпосереднє сусідство. Співпраця ж буде обопільно вигідною і для вас, і для нас", - зазначив на прес-конференції посол Румунії в Україні Іон Бистряну. Прикладом економічної співпраці посол назвав спільний українсько-румунський проект на базі Криворізького гірничо-збагачувального комбінату. За словами посла, Румунія уже вклала туди $700 млн., Київ же зволікає із фінансуванням проекту.
Представник польського МЗС Генрик Литвін, характеризуючи відносини Києва та Варшави сказав "Дню", що "дві великі держави-сусідки можуть суттєво збільшити взаємну торгівлю. Але поки що швидкість просування наших країн до світових та європейських економічних структур є різною". На думку польського дипломата, вступ України до ВТО міг би усунути багато з існуючих нині бар'єрів.
Однак не тільки економічними мотивами пояснюється бажання трьох президентів створити "трикутник". Для Києва нове утворення може стати мостом на Захід і Південь Європи, усуне бар'єри під час транзиту товарів. Румунія, мріючи про НАТО та ЄС, має зарекомендувати себе як гідний кандидат. Польщі ж, яка стоїть на порозі обох організацій, також варто тісно співпрацювати з Україною - фактором стабільності й безпеки в Європі. А Бистряну вважає, що й Києву, і Бухаресту є чому повчитися у Варшави.
