Учора в Києві почала роботу 16-та щорічна сесія Парламентської Асамблеї Організації з безпеки й співпраці в Європі. У цьому форумі, який уперше проводиться в Україні й працюватиме до 9 липня, беруть участь парламентарії з 56 держав-членів ОБСЄ. Тривалий час під питанням була участь у роботі сесії парламентської делегації з Росії, однак президент ПА підтвердив її присутність на форумі. З неназваних причин відмовилися брати участь у сесії Киргизія, Албанія, Молдова й Чорногорія.
Формально сесія ПА ОБСЄ проходить на запрошення Верховної Ради України. Але, як зауважив заступник голови Секретаріату Президента України Олександр Чалий, проведення сесії в Києві не свідчить про легітимізацію діяльності Верховної Ради, яку Ющенко розпустив 2 квітня. Він нагадав, що згідно з правилами ОБСЄ всі члени парламентської делегації в ОБСЄ зберігають свої повноваження після переобрання Верховної Ради ще протягом півроку.
Експерти не виключали, що тема політичної кризи в Україні буде однією з основних на засіданні ПА ОБСЄ. Однак Президент ПА ОБСЄ наголосив, що Асамблея не розглядає політичні ситуації в країнах, і відмітив, що «українці самі повинні вирішити це питання».
Створена в 1991 році Парламентська Асамблея ОБСЄ збирається щорічно в лютому на Зимове засідання й у липні на Щорічну сесію. Результатом зустрічей стають заключні декларації, численні резолюції й рекомендації.
Напередодні відкриття сесії президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Йоран Леннмаркер зауважив, що українська сторона створила чудові умови для проведення сесії. Він висловив упевненість в успішності її проведення.
Під час нинішньої сесії планується розглянути питання енергетичної безпеки, ситуацію в Білорусі (на обговорення запрошені лідери опозиції), питання дотримання прав людини тощо. Окремою темою для учасників форуму стануть так звані заморожені конфлікти. Крім названих зустрічей, робота ПА ОБСЄ ведеться в форматі конференцій і семінарів з розвитку й зміцнення демократії через парламентську співпрацю. У рамках роботи Асамблеї відбудуться засідання Постійного комітету, Загального комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища, Загального комітету з політичних питань і безпеки, Загального комітету з демократії, прав людини й гуманітарних питань.
