Ще якесь десятиліття тому залежними від природних примх в основному були аграрії, але вже кілька років, як ситуація кардинально змінилася. Нині в погоді ми спостерігаємо такі перепади, вона така непередбачувана, що прогнозами на найближчі дні та трохи дальшу перспективу цікавляться практично всі — ті, хто хоче запланувати відпустку, сільгоспвиробники, дачники, люди із серцевою недостатністю чи гіпертоніки. Нині навіть школярі знають, що причина частого перепаду температур, сильних злив, буревіїв і повеней на Землі — глобальне потепління. Екологи одноголосно говорять про антропогенне навантаження, його наслідок — парниковий ефект та підвищення температури на планеті, кажуть, що всі біди, з якими стикається людство, пов’язані саме із збільшенням викидів в атмосферу. Тому й борються проти збільшення викидів парникових газів в атмосферу. Своєю нещодавньою перемогою вони вважають проект «Копенгагенської кліматичної угоди», підписаний 10 червня в Бонні представниками таких відомих екологічних організацій як «Грінпіс», Фундація Девіза Сузукі, WWF, Germanwathc, Національний екологічний центр України тощо. Його розповсюдять у 192-х країнах світу, і він, за словами екологів, «має стати опорною точкою для урядів країн, які ведуть переговори щодо угоди на посткіотський період по боротьбі зі зміною клімату, та покаже, як подолати неузгодженість між бідними та багатими країнами».
На відміну від екологів, кліматологи не такі категоричні. Левову частину «вини» за нестійку погоду і природні катаклізми вони віддають природним факторам, тобто закономірностям, які відбуваються на земній кулі, Сонці й у космосі загалом. Поза тим більшість людей, очевидно, цікавлять не тільки глобальні процеси, які відбуваються з кліматом, а й конкретні температури, які на нас очікують в найближчі дні й місяці. Про погодні тенденції в Україні, чого нам очікувати від цього літа і наступних зим, а також чи буде цього року урожай, «Дню» розповіла доктор фізико-математичних наук, професор, начальник відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів погоди Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Вазіра МАРТАЗИНОВА.
— Пані Вазіро, чому так спекотно в Україні та Європі? В останні дні стало трохи прохолодніше, але кажуть — ненадовго. Гідрометцентр у ці дні зафіксував найвищу температуру в нас за всі роки метеорологічних спостережень...
— Така температура для червня — це нормально, влітку має бути спекотно. Коли влітку холодно — тоді це аномалія, бо наш клімат саме такий, що у червні та липні — спека. Щоправда, нині трохи тепліше, ніж у середньому, але це наш нормальний клімат. Будь-які температури та опади створюють синоптичні ситуації, синоптичний процес — він лежить в основі і формує як температуру, так і опади одночасно. Ось наприклад, зараз ми на периферії областей високого та низького тисків, що означає, що в найближчі дні можливі внутрішньомасові грозові процеси.
— Яким буде літо?
— Літо буде приблизно таким, яким ми його бачимо зараз. Але перш ніж говорити, яким воно буде, потрібно сказати наступне: нині всі процеси носять дуже нестійкий характер. Вони змінюються дуже швидко: ви бачили, як різко змінювалася погода у червні? Два дні — холод і прохолодний вітер з дощем, і три дні — спека. Ось зараз ми спостерігаємо триваліше потепління, та й то ми його називаємо короткотривалим. Кілька днів ще протримаємося в теплих масах, але очікувати, що така спека буде до безкінечності, не треба.
Тобто, повернення до холодних процесів, як на початку місяця, буде дуже характерним для цього червня. Ті процеси, які ми бачили на початку місяця, будуть і наприкінці місяця — і не один день, а декілька.
Липень буде спекотнішим, аніж червень. А взагалі липень на території України в температурному режимі став дуже спекотним — спекотнішим, ніж у попередньому столітті. Липень вважається у нас найспекотнішим місяцем. Якщо в цей місяць середньодобова температура повітря (маю на увазі норми) була близько 20 градусів (вона складається з нічних та денних температур: удень — вище 20, а вночі — нижче 20), то тепер вона вища. В наступному місяці найвищою може бути температура і 28, і 30 градусів (це я кажу про денні температури, а на півдні — ще спекотніше може бути в окремі дні).
— Чи буде спекотніше, ніж зазвичай, у Криму, адже очевидно, що цього року багато людей відпочиватиме в Україні. Торік у серпні в Криму було досить спекотно...
— Якісь дні будуть спекотнішими ніж зазвичай, але в Криму більш стійкий температурний режим, ніж по Україні загалом. Буде досить непогано, але наприкінці цього місяця можуть бути різкі зміни в температурному режимі в сторону похолодання, та й на початку липня — теж. Загалом по Україні липень хоч і буде спекотним, але не настільки, як торік: йдеться тільки про окремі дні. В той же час окремі дні можуть бути й дуже холодними — особливо на початку липня.
— А яким буде серпень? Краще їхати у відпустку в третій місяць літа, коли сонце не так пектиме, чи все-таки у липні?
— Ми вважаємо, що серпень від 5 числа до 15—20 буде дуже спекотним, тобто, кінець літа буде справжнім кінцем літа. А потім, з кінця серпня — приблизно з 20-х чисел треба враховувати, що вже почнеться осінь, різко погіршиться кліматичний режим: буде холодно, вітер, дощ — справжня осінь... (За новим кліматичним режимом, пори року вже змістилися на 10 днів, тому кліматологи вважають, що літо починається не з 1 червня, а з 20 травня, осінь — з 20 серпня і т.д. — Авт.).
— Чи можна за тим, яким буде літо, спрогнозувати, якою буде наступна зима?
— Ні, це абсолютно не пов’язані між собою процеси. І про зиму говорити поки що дуже рано. Я не думаю, що хтось вже може давати подібні прогнози. Якщо хтось і говоритиме, то це буде на рівні шарлатанства. Тому що природні прикмети, які наші бабусі та дідусі зберігали і передавали нам, вже не «працюють». Тому стверджувати щось за ними — неправильно: в нас нині відбуваються зовсім інші процеси, яких не було тоді, коли жили наші дідусі та бабусі. Я ж наразі можу говорити про прогноз на найближчі три місяці.
— Чи звертаються до вас аграрії, аби ви допомогли їм спрогнозувати посівну чи жнива — щоб взнати, чи буде посуха, чи сильні зливи? Адже вони повністю залежать від погодних умов та температурного режиму...
— До нас звертаються люди, які хочуть отримати прибутки. Це не обов’язково аграрії — найрізноманітніші приватні підприємці, які мають бізнес.
— А ви можете сказати чи буде посуха цього літа?
— Як показують наші попередні дослідження, якщо до середини липня були гарні погодні умови — дощі та сонце, то далі засуха вже не так впливає на сільськогосподарські культури, тому що в рослині вже закладено все, що повинно бути. І згідно з тими процесами, які вже відбулися в природі нині, й тими, які ми очікуємо в червні-липні, я вважаю, що цього року врожай в Україні має бути непоганим.
— А Міністерство аграрної політики до вас звертається за консультаціями?
— Ні, тільки приватні особи.
— Торік у західних областях була сильна повінь. Ви попереджали когось про неї і чи можете сказати, що цього року в Україні не буде стихійних лих, зокрема повеней?
— Так, ми торік прогнозували повінь. Взагалі ми робимо консультації для гідрометслужб... Наразі деталізувати ми можемо прогноз на червень. Ви знаєте, що для Карпат в цей період характері сильні опади. Там завжди сильні опади. І дуже важливо щоб вони не випали всі в один день, бо тоді принесуть великі неприємності. Це я кажу про червень. Поки що замовлень нам на липень не було, тому я більше інформації не маю.
— Екологи кажуть, що у зв’язку із глобальним потеплінням граничний рівень підвищення середньої температури за Землі є два градуси, бо після цього почнуться незворотні процеси. Як ставляться до цього кліматологи і наскільки вже піднялася температура в Україні у зв’язку із глобальним потеплінням?
— В Україні кожен місяць має свою температуру. В основному підвищилися зимові температури. Наприклад, лютнева температура є вищою приблизно на чотири градуси в порівнянні із тою, яка вона була раніше. Так само жаркішим за попередні став, як я вже казала, липень. Натомість дуже похолодав вересень. Думаю, що теперішній вересень більше схожий на кінець жовтня — початок листопада.
— Як довго триматимуться такі зміни?
— Процеси пішли, і так триватиме довго... Ви бачите, що в останні роки, незважаючи на досить теплий лютий, зими стають все холоднішими. Це говорить про те, що зима знову набирає рис, які вона мала минулого століття. Тобто, в найближчі роки будуть холодні зими, температура суттєво падатиме в порівняно із середньою для зими. А якщо буде низька температура, то буде й сніг.
— Нині екологи називають основною причиною глобального потепління техногенний вплив, який зумовлює парниковий ефект на планеті. На вашу думку, скільки в глобальному потепління вини людини і скільки — самої природи?
— Однозначно можна сказати, що через антропогенний вплив змінюються характеристики погоди тільки в окремих регіонах, але не у всіх. Антропогенна діяльність не відображається на всій території Землі в цілому, тобто ми тут можемо забруднювати атмосферу, але це не означає, що все це залишається нам. Наприклад, аварія в Чорнобилі дуже характерно показала: викиди були в Україні, а в першу чергу забруднилися білоруси і дійшло до Скандинавії.
— Причина глобального потепління в Україні — через нашу антропогенну діяльність (чи сусідню), чи це все-таки природні фактори?
— В Україні в основному причинами глобального потепління є природні фактори. Взагалі природних факторів дуже багато — це й сонячна активність, і космічне випромінювання, й інші.
— Чого можна далі чекати від природи, як буде змінюватися клімат? І чи однаково по всій Землі?
— Все, що я вище перерахувала, триватиме приблизно цикл — близько 30 років. Це — в Україні. А на земній кулі в кожному регіоні — свої синоптичні процеси, вони однаковими бути не можуть. Якщо в нас сухо, то це не означає, що на всій території Північної півкулі сухо. Процеси зумовлюють центри дії атмосфер, вони — стабільні і є в чітко визначених географічних місцях (наприклад, ісламський циклон, сибірський максимум узимку тощо). Вони змінюються і створюють погодні умови — або якісь дуже екстремальні, або стійкі. Все залежить від їхньої поведінки.
