Усе менше часу залишається до початку конференції сторін Рамкової конвенції зі зміни клімату ООН, яка розпочнеться 7 грудня в Копенгагені. Усі розуміють важливість цієї конференції для запобігання кліматичним змінам, які можуть мати катастрофічні наслідки для всього світу. Водночас у багатьох виникає занепокоєння, що фінансова й економічна криза, яка вразила світ рік тому, може звести нанівець навіть ухвалені цього року Європейським Союзом амбіційні плани зі скорочення викидів. Однак у Європі є сили, які рішуче налаштовані на те, щоб на саміті було досягнуто дійової та рівноправної угоди для запобігання кліматичним змінам. Це, зокрема, було продемонстровано в ході зустрічі міністрів закордонних справ Данії, Швеції, Великої Британії, Франції, Фінляндії та Іспанії, які зустрілися 10 вересня в Копенгагені, щоб узгодити заходи з подолання цього спільного дипломатичного виклику.
Досить цікаво те, що голови дипломатичних відомств цих шести європейських країн звернулися з відкритим листом до редакторів європейських газет. У наданому «Дні» Посольством Великої Британії в Україні листі говориться: «Залишилося 87 днів до саміту в Копенгагені. Величезний дипломатичний виклик стоїть перед нами, якщо ми хочемо досягнути масштабної, дійової та рівноправної угоди, потрібної нам для запобігання кліматичним змінам, що могли б мати катастрофічні наслідки для Європи та світу.
У всьому світі, зокрема в найбідніших та найбільш уразливих країнах глобальне потепління вже загрожує підірвати зусилля, спрямовані на покращання інфраструктури охорони здоров’я та сільського господарства. Міграція, спричинена браком доступу до води та землі, посилює соціальну напруженість і підриває політичну стабільність та безпеку.
Зміна клімату може принести значні геополітичні зміни. Вона все більше впливатиме на рішення, які приймають усі наші країни у сфері зовнішньої політики. Міністри закордонних справ європейських країн мусять зараз зробити справжній внесок у досягнення домовленостей у Копенгагені. Європейський Союз має продемонструвати відновлену роль лідера, який допоможе відкрити переговори завдяки своєму зобов’язанню вжити масштабних заходів зі зменшення негативного впливу на довкілля вдома та надасть фінансову та технологічну підтримку країнам, що розвиваються, для їхнього подальшого руху низьковуглецевим курсом». Автори листа взяли на себе зобов’язання зробити наступне.
«Ми наполягатимемо на тому, щоб у Копенгагені було отримано достатньо масштабну домовленість щодо утримання глобального потепління в межах двох градусів.
Ми працюватимемо над просуванням масштабної та рівноправної міжнародної пропозиції, в якій Європа візьме участь у фінансуванні зусиль зі зменшення негативного впливу на довкілля, а також технологічних та адаптаційних заходів у країнах, що розвиваються.
Ми особисто візьмемо участь у тому, щоб спрямувати всі наші дипломатичні зусилля та мобілізувати ресурси наших спільних дипломатичних зв’язків, аби переконати основних учасників переговорів взяти на себе масштабні зобов’язання.
Ми працюватимемо над тим, аби кліматичні виклики міжнародній стабільності та безпеці посіли визначне місце в міжнародному порядку денному.
Ми працюватимемо над забезпеченням продовження з боку ЄС демонстрації своєї ролі лідера в переговорах — і ЄС буде готовий перейти від наших поточних зобов’язань зі зменшення викидів вуглецю на 20% до 2020 року до зобов’язання зменшити викиди на 30% у контексті масштабної угоди та рівних зусиль інших партнерів.
Завдяки потужному заклику про фінансування заходів зі зниження негативного впливу на довкілля, адаптації та впровадження технологій ми сприятимемо досягненню домовленості усіма країнами у Копенгагені.
Конференція у Копенгагені не зможе узгодити міжнародний режим із боротьби зі зміною клімату, якщо ми не знайдемо політичний баланс між усіма учасниками. Ми повинні створити атмосферу взаємної довіри й упевненості в тому, що для нас єдиним шляхом росту є перетворення наших економік на низьковуглецеві. Ми можемо зробити це визначною вирішальною справою Європи у XXI столітті».
Продовження теми читайте на стор. «ДЕНЬ ПЛАНЕТИ»
