Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Клякса на видному місці

10 грудня, 2004 - 00:00
БОРОТЬБА ЗА М’ЯЧ / ГОСТРИЙ МОМЕНТ БIЛЯ ВОРІТ ШОВКОВСЬКОГО

В останньому матчі групового турніру Ліги чемпіонів київське «Динамо» програло з рахунком 0:3 команді «Байер» із німецького Леверкузена. Ця поразка не тільки залишила киян поза Лігою, але й зіпсувала враження від загалом успішного сезону.

Молодь, яка ніколи не писала чорнилом, навряд чи здатна зрозуміти розпач школяра, який старанно писав завдання, а коли залишалось поставити останню крапку, з пера зрадницьки впала крапля чорнила і розповзлася по аркушу жирною ляпкою. Це вам не комп’ютер, де можна одним рухом пальця виправити допущену помилку.

Не можна сказати, що поразка шокувала прихильників «Динамо». Бувало й гірше. Розчарувало інше — команда, яка вийшла на поле леверкузенської «Бай-арени», була не схожа на саму себе. Шансів не програти, як тепер виглядає, практично не було. Про це все думалося після матчу. А перед його початком було так.

Колись столичний аеропорт міста Бонн зустрів динамівців спокоєм і порожнечею. Не було видно фанатів та репортерів, які б шукали можливості поспілкуватися з київськими зірками, взяти інтерв’ю чи хоча б автограф. Можливо так було тому, що, власне, Леверкузен є порівняно невеликим містом практично на околиці Кельна, де і зупинилася українська делегація.

Про Україну в Німеччині нині говорять зовсім не завдяки футболу. Як і увесь світ, німці слідкують за подіями в Києві, новини з Майдану Незалежності відкривають випуски міжнародних новин всіх телеканалів. Вони ж на перших шпальтах газет та журналів. Не дивно, що на прес-конференції перед грою «Байєр» — «Динамо» німецькі журналісти цікавилися саме політичними подіями в Україні і ставленням до них футболістів і тренерів «Динамо». Німці не одержали на свої запитання відповідей. Репортери місцевих газет і телебачення не приховували свого розчарування. Залишалося сподіватися, що як не в політиці, то у футболі динамівці вiдповiдатимуть переконливо.

Пунктуальні та дисципліновані німці зробили висновки із вересневої поразки у Києві. Ретельно вивчили гру «Динамо» і знайшли спосіб протистояти супернику, якого влаштовувала нічия. Так, саме нічия, на яку могли розраховувати динамівці, зіграла з командою злий жарт. Український клуб грав ніби по інерції, без особливого натхнення, намагаючись повторити гру, яка вдавалася команді у вересні- листопаді. Нічого нового починаючи з серпня у діях «Динамо» не проглядалося.

Побудувавши свій захист у «лінію» із трьох досвідчених оборонців, «Байєр» п’ятьма півзахисниками перекрив увесь центр поля, позбавивши простору Діого Рінкона, який був практично єдиним у «Динамо» гравцем конструктивного плану. Берд Шнайдер ніби «читав» усі ходи українського бразильця і не давав йому ні секунди на роздуми. А попереду в німців був нестримний українець Андрій Воронін. Від свого старшого тезки Андрія Гусіна, який мав би стримувати його атакувальні дії, Воронін щоразу тікав, як школяр від бабусі-пенсіонерки. Якщо ж додати, що у німців був ще один суперфорвард Дімітар Бербатов, нашому захисту залишалося лише поспівчувати.

Чи могли динамівці забити гол? Ніби так, бо ж бігали попереду Клебер та Верпаковскіс, на флангах активними були Каддурі та Гусєв. Та це все було, як кажуть, візуально. Статистика ж каже, що у першій половині гри «Динамо» не завдало у «рамку» воріт Йогра Бутта жодного удару. Причина зрозуміла. Влаштовувала нічия.

Все закінчилося на шостій хвилині другого тайму, коли спочатку помилився арбітр, не побачивши явний «офсайд» у Вороніна, потім невпевнено зіграв Шовковський, не зумівши упіймати м’яча, а згодом він же разом із Гусіним не зміг завадити Жуану забити гол після подачі кутового. Теоретично наші могли забити німцям ще не один гол, часу вистачало. Та для цього у «Динамо» не було потрібної гри. Господарі після голу атакували ще гостріше, не відходячи назад, аби втримати переможний рахунок. Як результат — ще два м’ячі у воротах нашого чемпіона.

З одного боку, шкода, що так невдало закінчилась така успішна до того для «Динамо» цьогорічна Ліга чемпіонів. Iз іншого боку, добре, що наша провідна команда одержала урок справді класного футболу не від європейського гранда, а від пересічної загалом німецької команди. Динамівці залишаються «у Європі», де 17 лютого разом із «Дніпром» та «Шахтарем» зіграють в 1/16 Кубка УЄФА. У нижчому за рівнем євротурнірі у киян буде можливість перевірити вірність обраного Йожефом Сабо шляху, щось змінити чи удосконалити. Сторінка нинішньої Ліги чемпіонів із кляксою у кінці для «Динамо» вже перегорнута. Попереду новий футбольний рік із новими турнірами і, сподіваємось, із новими перемогами.

Микола НЕСЕНЮК, Леверкузен — Київ, фото РЕЙТЕР
Газета: