Зранку кулуари Верховної Ради розбурхала новина: НУ-НС збирається зняти з посади лідера фракції Миколу Мартиненка і повернути на цю посаду В’ячеслава Кириленка. Причому цю інформацію підтвердив не хто-небудь, а сама голова Секретаріату Президента Віра Ульянченко: «Сьогодні, дійсно, активізувалася робота в цьому напрямі, і цілком ймовірно, що рішення про обрання В’ячеслава Кириленка буде прийняте».
Щоправда, в ЄЦ відразу ж дали зрозуміти Вірі Іванівні, що її парафія — це «кухня» Президента, а не діяльність фракцій Верховної Ради. «Пані Ульянченко, вочевидь, сплутала свою роботу на Банковій з її партійними функціями. Це не її парафія. Нехай керує Секретаріатом...», — цитує Кріля прес-служба ЄЦ.
Тим часом, народний депутат від фракції НУ-НС Олег Гуменюк вже встиг повідомити, що в апараті парламенту зареєстровано 38 підписів. «Для ухвалення рішення щодо відставки Мартиненко з посади голови фракції необхідно 37 голосів, — сказав Гуменюк, відзначивши, що під цим рішенням на даний момент зібрано 38 підписів. Гуменюк також підкреслив, що необхідність зміни керівництва фракції НУ-НС обумовлено тим, що «фракція не може бути філіалом інших політичних сил».
Сам Кириленко розповів журналістам, що ця ідея, виявляється, зріла вже сім місяців. Але ініціатива виходить зовсім не від нього, і тим більше не від Секретаріату. Хто ж усе це затіває? І з якою метою? Примітно, що багатьом депутатам із НУ-НС також важко відповісти на ці запитання.
— Тут грають кілька центрів впливу. І кожний центр переслідує свою мету. І до кінця ці цілі невідомі, — припустив у розмові з «Днем» Тарас Стецьків. — Одні розповідають, що потрібно робити заміну, бо Мартиненко дуже сильно зблизився з БЮТ і з прем’єром. Другі кажуть, що це потрібно зробити, щоб вивести фракцію з коаліції. Треті зазначають, що це потрібно зробити для того, щоб БЮТ із нами, з фракцією, рахувався.
І все ж, з якою метою група «За Україну» та ЄЦ затіяли цю гру? Чого вони домагаються? Розвалу коаліції? Відставки прем’єра? В принципі, розвал коаліції не означає автоматичної відставки уряду. Це може відбутися або за рішенням Верховної Ради (тоді Тимошенко залишається виконуючою обов’язки), або якщо буде сформована нова більшість.
Звичайно, важко уявити собі націонал-демократа Кириленка в одній коаліції із проросійським Януковичем, але в українській політиці й не таке траплялося. Суто гіпотетично НУ-НС і ПР можуть зібрати необхідні голоси для, так званого, технічного уряду, про що недвозначно натякнув учора Олександр Єфремов.
— Я вважаю, що внаслідок ідеологічних розходжень коаліція «Нашої України» з Партією регіонів неможлива. Можлива суто коаліція більшості, наприклад, якщо створиться тупикова ситуація і потрібно буде організувати роботу тимчасового технічного уряду. Я допускаю варіант, що може бути створена тимчасова коаліція, але це не буде коаліція в прийнятому значенні цього слова, — підкреслив Єфремов.
Хоча, з іншого боку, якби за два місяці до виборів відбувся такий союз, це був би найкращий подарунок для Тимошенко. Вона б отримала додаткові козирі для ведення виборчої кампанії. Тому ризикнемо припустити, що до виборів жодних перетрубацій уже не буде — провідні гравці бережуть сили для головної битви.
