Учора Верховна Рада почала вдруге «читати» проект Податкового кодексу. І прем’єр-міністрові Миколі Азарову, звісно, хотілося б, аби фінансова конституція країни лилася, мов пісня, без запинок і була ухвалена в другому читанні всього за один день. Про це прем’єр сказав під час прямої телефонної лінії, влаштованої одним зі ЗМІ.
Зрозуміло, що для нього це був би найкращий варіант, оскільки швидке ухвалення Кодексу дає змогу безпосередньо розпочати бюджетний процес, початок якого й без того затягнувся. На жаль, Азаров у такий перебіг подій і сам не надто вірив. Тому додав: «Певна частина людей, задіяних у бізнесі, Податковому кодексу не аплодуватимуть. Вони виходитимуть, протестуватимуть, а ми намагатимемося знайти компроміси». Тут Микола Янович мимоволі заперечив самому собі, оскільки не лише робочого парламентського дня, а й повної доби не вистачить, щоб обговорити й прибрати всі наявні претензії бізнесу до цього значного за обсягом законопроекту. Тим паче що й більшість, і опозиція в Раді були за те, щоб розглядати його постатейно. Адже лише фракція БЮТ внесла до проекту Податкового кодексу близько 800 поправок. «На своїх поправках ми наполягатимемо», — напередодні пригрозив глава фракції БЮТ Іван Кириленко.
На це лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов відреагував вельми креативно й водночас по-більшовицьки жорстко. Він поставив опозицію перед вибором: якщо обійдеться без блокування трибуни, то обговорення проходитиме в постатейному режимі, з детальним розглядом усіх зауважень. Інакше, попереджає регіонал, більшість буде вимушена ухвалювати цей документ «у прискореному режимі». Єфремов додав: якщо не даватимуть працювати, то «помилки, які спочатку можуть бути закладені в цьому документі, не будуть виправлені».
Отже, скоріше за все, найточніший термін виходу Кодексу у світ визначив, виходячи з реальних обставин, перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, який від імені уряду просив парламент ухвалити цей надважливий документ до кінця тижня. Він пообіцяв, що в цьому разі уряд 2 грудня внесе до парламенту проект держбюджету, і передбачив, що Новий рік Україна зустріне, як і належить, із затвердженим головним кошторисом країни.
Зате Азаров угадав щодо відсутності оплесків. Ще в понеділок його думку підтвердили підприємці Львова. Вони протестували проти ухвалення Податкового кодексу й вимагали, щоб уряд сів з ними за стіл переговорів. Учасники акції стукали пластиковими пляшками й металевими мисками і скандували: «Геть Податковий кодекс!», «Геть Азарова!». На їхніх транспарантах були такі гасла: «Ваш кодекс нашим не буде!», «Ми за чесні податки», «Кодекс Азарова-Тігіпка — вінок на могилу малого й середнього бізнесу». У вівторок львів’яни концертували зі своїми гаслами й імпровізованими інструментами вже в столиці й разом з іншими пікетниками та мітингувальниками надавали шумову підтримку парламентській опозиції в Раді.
Але найцікавіше, що за постатейне голосування й унесення численних поправок до Кодексу виступило й таке цілком лояльне до нинішньої влади бізнесове об’єднання, як Українська спілка промисловців і підприємців. Економічна рада УСПП на своєму засіданні в понеділок ухвалила звернення до керівництва країни, в якому наполягає на тому, що головним завданням Кодексу має бути гармонізація інтересів держави та бізнесу, побудова між ними рівноправних партнерських відносин. Члени ради стурбовані тим, що не побачили в проекті, підготовленому до обговорення в Раді, рішень, узгоджених відповідними робочими групами. У кінцевому варіанті Кодексу, як зазначається у зверненні, залишилися статті, «що руйнують умови роботи малого та середнього бізнесу, змушують його йти в тінь, скорочувати робочі місця, платити заробітну плату в конвертах». Автори стверджують, що це «створить соціальну напруженість і призведе до руйнування довіри населення до влади». Зокрема, представники підприємницького співтовариства зазначають, що проект Податкового кодексу не містить норм, спрямованих на підтримку національного виробника — споживача імпортного устаткування, матеріалів, комплектуючих для високих технологій. Про це, зокрема, досить критично сказав на засіданні економічної ради віце-президент УСПП, президент групи компаній «Адамант» Іван Пєтухов. Він вважає, що вживаний у Кодексі термін «звичайна ціна» може знищити весь український IT-сектор, устаткування для якого в країні взагалі не випускається. Великої шкоди сфері високих технологій, на думку підприємця, завдасть і заборона працювати на спрощеній системі оподаткування фахівцям з IT-аутсортингу.
Своє обурення корупцією в стінах Верховної Ради під час підготовки Податкового кодексу висловила на економічній раді УСПП генеральний директор Асоціації «Укрлегпром» Валентина Ізовіт. Вона повідомила, що для цього терміново створювалися асоціації, які нікого не представляють, але успішно лобіювали свої питання. Тут хтось із присутніх не без сарказму зауважив: корупція в парламенті — це що, нова інформація? А народний депутат, президент УСПП Анатолій Кінах підтвердив, що останнім часом парламентський комітет з питань податкової та митної політики справді працював непрозоро. Пізніше, на брифінгу для журналістів, відповідаючи на запитання «Дня», Кінах говорив про завуальований намір невідомих авторів Податкового кодексу знищити малий бізнес в Україні. Про це, як він зазначив, свідчить те, що Кодекс забороняє юридичним особам відносити на собівартість своєї продукції товари й послуги, вироблені підприємствами, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Кінах ще раз наголосив на тому, що «такі рішення ухвалювалися всупереч досягнутим раніше узгодженням, у непрозорому режимі, без повідомлення».
Так вуличні протести, по суті, зімкнулися з обѓрунтованою професійною критикою не до кінця продуманих податкових новацій, що витікає з надр самої ж урядової більшості. Чи буде цього досить для того, щоб до справи долучилася політична воля, якої в Партії регіонів, як виявилося, в надлишку, щоб оперативно навести лад і в Кодексі, й у власних лавах? Але регіонал Владислав Лук’янов, схоже, передбачає, що поспіх тут недоречний. За його словами, ймовірне відстрочення набуття чинності окремими статями Кодексу (до другого кварталу або навіть другого півріччя) надасть можливість виробити кращі механізми їх застосування та адміністрування.
КОМЕНТАРI
Петро ПОРОШЕНКО, голова ради Національного банку України:
— До цього часу, мені здається, не вистачало визначеності ні в суспільства, ні у влади: для чого ми приймаємо Податковий кодекс. На моє глибоке переконання, Податковий кодекс повинен прийматися для стимулювання економіки України та посткризового розвитку держави. Українська економіка має бути конкурентоспроможною по відношенню до інших країн, з якими нам доводиться боротися за ринки збуту, прямі іноземні інвестиції... Поки що наші конкурентні переваги, на жаль, руйнуються. А Податковий кодекс, винесений на розгляд Верховної ради України, повністю відповідає вищезгаданим вимогам, які можуть стимулювати поступальний розвиток вітчизняної економіки.
Разом з тим, я вважаю, надзвичайно небезпечною спробу не реформувати податкове законодавство, штучно затягувати цей процес. Адже ризики, пов’язані з цим, набагато більші, ніж ті, які може нести проект податкової реформи. Я переконаний, що більшість протестів пов’язані сьогодні з тим, що люди непоінформовані, і не знають про те, наскільки це серйозно. А частина не має своєї чіткої принципової позиції, тож піддається маніпуляціям.
Володимир КОТЕНКО, партнер, керівник податково-юридичної практики в Україні консалтингової компанії «Ernst&Young»:
— Якщо враховувати останні поправки, то проект Податкового кодексу суттєво змінився, в порівнянні з попередніми варіантами. На мій погляд, він став більш виваженим. Але, водночас, він все ще далекий від досконалості. Будь-який юрист може навести в цьому документі багато двозначностей чи інших зауважень...
Якщо Податковий кодекс буде запроваджено з 1 січня, як і планувалося, це буде великим стресом для суспільства. Разом з тим, податкову реформу треба запроваджувати. У цьому немає сумнівів. Але в даному процесі слід шукати суспільний консенсус. Податкової реформи не мають боятися, приклади чого ми зараз спостерігаємо. Щоб досягти розуміння суті реформи в суспільстві, отримати його підтримку, уряд протягом тривалого часу має проводити роз’яснювальну роботу стосовно інструментів її впровадження.
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, перший віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— Якщо Верховна Рада проголосує за Податковий кодекс у нинішній редакції, то дуже багато суб’єктів господарювання просто припинять свою діяльність. Ті ж, хто захоче працювати на «спрощенці», звільнять своїх найманих працівників, аби вкластись у норму, передбачену в Податковому кодексі. А буде й багато таких, які працюватимуть в тіні...
Ми неодноразово говорили, що Україні потрібна податкова реформа. Але якщо її провести, змусивши людей працювати за таким Податковим кодексом, то краще від цього зовсім не буде.
Сергій ТЕРЬОХІН, екс-голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики:
— Мораль нинішнього варіанту кодексу — перекласти податковий тягар з великих корпорацій на маленьких людей. А має бути навпаки... Той поспіх, з яким проект кодексу намагаються протягнути в парламенті, викликає підозри, чи все там чисто. У нас сьогодні половина ВВП в «тіні», а якщо в такому недолугому варіанті цей документ буде прийнято, то буде ще більше. Хабарі збільшаться, податківці стануть їздити на Майбахах. Легально працюватимуть лише наймані працівники у великих корпораціях.
Я припинив змагання за поправки до документу в знак солідарності з пікетувальниками біля парламенту, бо не вважаю, що можна поліпшити філософію цього кодексу. Однак вважаю, що всі мої пропозиції актуальні. Я просто не хотів бути клоуном, бо більшість голосує не за логікою податкового спрощення, а як скажуть.
Владислав ЛУК’ЯНОВ, перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету:
— Акції протесту свідчать про погану комунікацію в процесі обговорення проекту документу. Адже сам кодекс прогресивний: ним покращується система адміністрування податків, а ряд неефективних податків взагалі скорочується...
На мій погляд, не потрібно відкладати прийняття Податкового кодексу. Документ слід розглядати конструктивно і доопрацьовувати всі зміни, які прийматимуться додатково, спільно з бізнесом. Потрібно працювати в робочих групах, на круглих столах, готувати пропозиції до конкретних статей кодексу, а не ставити один-одному ультиматуми. На мій погляд, до кінця тижня буде проголосований основний текст документу. Введення ж в дію окремих статей кодексу може бути відкладено на певний час (на один-три квартали).
