Учора під Радою зібралося дещо менше людей, аніж у вівторок. Але все одно це були «справжні» люди, не майдан-арбайтери з вудочками-прапорами і написаними під копірку гаслами. Якщо слухняна масовка стоїть собі мовчки, переминаючись з ноги на ногу, то решта — не мовчать, кричать, шумлять... У вівторок кидали туалетний папір, а вчора передали депутатам повне відро дрібняків. По п’ять, десять, двадцять п’ять копійок. Навіть були металеві гривні. Мовляв, беріть, вдавіться нашими кровними!
Під час виступу Івана Кириленка близько 20 депутатів від БЮТ попрямували до ложі уряду, в якій сиділи міністр фінансів Федір Ярошенко та його перший заступник Вадим Копилов. І всю ту купу копійок вони висипали на стіл перед ними, а ще кілька депутатів кинули в бік міністра роздрукований проект Податкового кодексу.
Утім, цей інцидент практично не відбився на злагодженій роботі парламенту. Статті Податкового кодексу ухвалювалися одна за одною. Коли цей матеріал готувався до друку, депутати голосували за статтю 295 (усього їх 340).
Проте на деяких регіоналів народна невдоволеність усе-таки подіяла. Анатолія Кінаха вчора було не впізнати, в розмові з «Днем» президент УСПП використовував практично опозиційну риторику.
— Анатолію Кириловичу, як ви вважаєте, наскільки справедливі вимоги мітингувальників?
— Ідеологам Податкового кодексу треба зрозуміти, що йдеться про мільйони наших співвітчизників, які, по суті, борються за фізичне виживання. Ще раз повторюю: борються не за надприбутки, а за виживання. Це люди, які раніше працювали на підприємствах машинобудування, оборонно-промислового комплексу, в наукових установах, інститутах, міністерствах. І, по суті, сьогодні вони борються за те, щоб вижити. Їм треба допомагати, а не боротися з ними.
Переконаний, що це питання потрібно вирішувати в умовах діалогу, консенсусу, шукати спільне рішення.
— Що буде з малим та середнім бізнесом наступного року? Опозиція каже, що подорожчають продукти, бензин, буде багато безробітних. Ви згодні з такими прогнозами?
— Справді, там багато спірних норм. Наприклад, дуже посилюються адміністративні, фіскальні функції податкової адміністрації. Як можна допустити, аби податкова адміністрація мала право арештовувати майно, товари без рішення суду? Це абсолютно неприпустима норма. Якщо вона залишиться, я вважаю, багато інвесторів і не подивляться в бік України.
— Як ви гадаєте, Президент заветує кодекс?
— Я впевнений, що наша мета — не довести питання до вето. Зараз дуже жорстко працює чинник часу. Ви знаєте, що бюджет на 2011 рік формуватиметься на основі нового Податкового кодексу.
Потрібно ухвалити збалансований якісний Податковий кодекс. Податкова система України в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, одна з найгірших у світі — займає 181-ше місце серед 183 країн.
— Тобто буде третє читання. Чи як ви це бачите?
— Будемо шукати вихід. Не думаю, що буде третє, хоч і це можливо. Слід провести додаткові дискусії перед остаточним рішенням. Ще буде дуже скрупульозний аналіз в Адміністрації Президента.
— Яка економічна вигода країні від впровадження касових апаратів? Скільки на це планується виділити коштів? Це питання дуже цікавить підприємців. Зрештою що країна отримає від цього?
— Я не маю сумнівів і навіть не дискутуватиму про те, що всі повинні платити податки. Але все треба робити розумно, за принципом «не нашкодь». Коли йдеться про касові апарати, то однозначно має йтися про перехідні періоди. Дуже важливо, щоб упровадження касового апарату не підсилило фіскального, адміністративного тиску. Конкретних розрахунків щодо цього немає, і, на мою думку, це теж великий мінус.
— Підприємці також обурені системою обліку — кажуть, що це вже буде не спрощена система.
— Багато інвесторів зазначають, що в принципі можна адаптуватися до податків, але не можна адаптуватися до незавершеної системи адміністрування, до непрозорості, корупції. Тому система адміністрування має таке саме значення, як і ставки податку. Я вважаю, тут ще відбуватиметься дискусія.
— А як у грудні розглядатимуть бюджет, як тепер Податковий кодекс, — постатейно чи за п’ять хвилин?
— Я вважаю, що бюджет належить ухвалювати, як того вимагає Бюджетний кодекс. І тут треба зважати на те, що всі податкові зміни запроваджуються не раніше ніж через шість місяців після їх прийняття. І це необхідно вирішити в перехідних положеннях Податкового кодексу.
— Тепер ви говорите, як опозиціонер, а не представник влади.
— Ідеться про професійні речі. Податковий кодекс не можна розглядати крізь призму політичного протистояння. Економічні закони працюють незалежно від назви країни. Не слід заполітизовувати ПК, було б краще, якби його сприймали як спільний продукт — суспільства, бізнесу, країни, а не окремих політичних груп. Тоді в нас будуть усі шанси стати потужною, цивілізованою країною.
