Встановлювати пам'ятники видатним людям у нас полюбляли і полюбляють усі представники влади, так само, як і курити фіміам під час ювілейних урочистостей. На жаль, за пишномовними висловлюваннями дуже часто не стоїть ні справжня повага до славетних земляків, ні навіть елементарна турбота про утримання монументів у належному стані.
КЛАСИКIВ У НАС ШАНУЮТЬ НА СЛОВАХ
Культурна громадськість Дніпропетровська вдарила на сполох: одному з найбільших у місті, як і у всій Україні, пам'ятників Тарасові Шевченку, що стоїть на Комсомольському острові, загрожує обвалення. Виготовлена з чавуну статуя під натиском стихій дала небезпечні тріщини. Просіла й гранітна основа 21-метрового монумента. Як повідомив співробітник культурного центру Жовтневого району міста Анатолій Супрун, пам'ятник Кобзареві, який добре видно не тільки з берега, але і з фарватеру Дніпра, було встановлено на острові три десятиріччя тому. Його автори — київський скульптор І.Зноба та архітектор Л.Ветвитський — постаралися на славу. Проте біда в тому, що сам пам'ятник складається з блоків, скріплених між собою спеціальним зварюванням. Із плином часу погодні умови і, ймовірно, кислотні дощі призвели до того, що шви почали руйнуватися. П'ять років тому тріщина уразила ногу скульптури. Її заварили фахівці підприємства «Дедал». Тепер багато тріщин з'явилося в інших місцях, і якщо не вжити заходів, то пам'ятник, боронь Боже, може впасти. Біда, однак, у тому, що ремонт монумента коштує чималих грошей. Половину необхідної суми, попри те, що пам'ятник Кобзареві рахується за містом і є визначною пам'яткою республіканського значення, надали власті Жовтневого району. Однак усього обсягу робіт, як вважає Анатолій Супрун, їм «не потягнути». Тим більше, що в квітні на території району починається масштабна реконструкція меморіалу в Севастопольському парку.
Не пощастило і його російському колезі. Власті Дніпропетровська вирішили перенести бронзове погруддя Олександра Пушкіна, яке прикрашає однойменний проспект, на інше місце. Річ у тім, що в ході розвитку міста він опинився на вельми пожвавленому перехресті. Щодня мимо його підніжжя проїжджають тисячі вантажних і легкових автомобілів, що згубно впливає на сам пам'ятник. Ураховуючи цю обставину, мер Дніпропетровська Микола Швець дав доручення міським службам розробити архітектурні і технічні пропозиції. Передбачуваним місцем «нової прописки» пам'ятника поетові стане сквер імені Ілліча, який планують перейменувати на Пушкінський і облаштувати тут місце паломництва поетів і письменників.
А ще власті Дніпропетровська оголосили конкурс на кращий проект пам'ятного знака «На порозі III тисячоліття», який буде встановлено в центрі міста. Микола Швець — будівельник за спеціальністю. За час перебування його при владі Дніпропетровськ прикрасили пам'ятники академіку Яворницькому, загиблим міліціонерам, будівнику гранітної набережної Дніпра Олександру Мільману; почесні дошки відомим землякам і навіть бронзова кінна статуя значних розмірів, що увінчала будівлю нового Ділового центру.
Ось так: нове створюємо, а старе тим часом зазнає руйнування.
Вадим РИЖКОВ, «День»
У РIВНОМУ ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ НЕ ЩАСТИТЬ...
Рівне — один з небагатьох обласних центрів, де ще немає пам'ятника Великому Кобзареві. Його ось уже десять років намагаються спорудити активісти місцевих громадських організацій спільно з обласною та міською владами. Було навіть оголошено про збирання добровільних пожертв на створення монумента. Однак справі увічнення пам'яті Тараса Шевченка це не допомогло, і лише торік на центральній площі Рівного розпочалися роботи зі спорудження пам'ятника. І от по патріотичних почуттях поклонників генія поета було завдано ще один удар. Невідомі зловмисники викрали меморіальну дошку, встановлену на одній з будівель на знак 175-річчя від дня народження Тараса Григоровича. Схоже, що солідних розмірів бронзова дошка привернула увагу «любителів» кольорових металів, які вже не раз крали мідні та бронзові предмети, що є архітектурними пам'ятками Рівного. Зловмисники поки не спіймані, та й ніхто особливо не сподівається на те, що меморіальну дошку вдасться розшукати.
Чи зможуть небагаті громадські організації області, котрі шанують пам'ять Тараса Шевченка, найближчим часом знайти кошти на виготовлення нового пам'ятного знаку замість украденого — невідомо. Правоохоронним же органам доведеться звернути ще більшу увагу на охорону десятків пам'ятників і меморіальних дощок, споруджених у Рівному в минулу епоху, коли у влади ще були кошти на увічнення в міді та бронзі пам'яті видатних людей.
Володимир КОНЄВ, «День»
