Через тиждень, 8 грудня, відбудеться українсько-російська нарада, пов’язана з несподіваною забороною російської сторони українським рибалкам ловити азовську хамсу в зоні спільного промислу в Чорному морі. Цей крок сприймається як частина нинішньої ситуації навколо створення Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану. Особливо на тлі Тузли.
До засідання економічної ради СНД у Москві, в рамках якої група високого рівня з формування ЄЕП має намір, зокрема, продовжити узгодження комплексу основних заходів із режиму вільної торгівлі, залишається менше нiж три тижнi. Попереднє, дев’яте, засідання групи, в якому минулої суботи брали участь віце- прем’єр України Микола Азаров, віце-прем’єр Росії Віктор Христенко, віце-прем’єр Білорусі Андрій Кобяков, віце-прем’єр Казахстану Сауат Мінбаєв, очевидно, закінчилося цілковитим провалом. Саме про це може свідчити те, що засідання, на якому передбачали обговорити проект комплексу основних заходів і структуру документа про формування режиму вільної торгівлі, оголошене незакінченим.
Проте офіційні особи, як прийнято, спробували присмачити незварену в Києві страву хоч би ложкою меду. Так, М. Азаров, коментуючи підсумки засідання, сказав, що група «значно просунулася вперед із комплексу заходів і вже узгодила деякі важливі питання». І нічого більше... Як уточнив радник першого віце- прем’єра України Віталій Лук’яненко, на засідання в Москві винесуть близько третини питань про зону вільної торгівлі, з яких не вдалося домовитися в суботу. А російські ЗМІ в свою чергу, з посиланням на представника казахстанської делегації, повідомляють, що Білорусь, Казахстан, РФ й Україна мають розбіжності в 50 із 168 заходів комплексу документів щодо формування ЄЕП, зокрема з питань митно-тарифного регулювання, природних монополій тощо.
При цьому Україна тими самими днями ще раз заявила про межу, яку вона не має наміру переступати в ході створення ЄЕП. Прем’єр-міністр Віктор Янукович, який брав участь у зустрічі глав урядів країн Балтії, відповідаючи на запитання литовських журналістів — чи не означає підписання Президентом України Леонідом Кучмою угоди про створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном зміни політичного курсу країни загалом, — наголосив: «Україна політичний курс не змінювала і не змінюватиме. Це — економічний договір у плані розвитку торгово-економічних відносин України з країнами СНД, зокрема з Росією, Білоруссю та Казахстаном, який розширює можливості регіональної співпраці». Він також підкреслив, що першочерговим завданням при реалізації цієї угоди є створення зони вільної торгівлі. Президент України Леонід Кучма на зустрічі з учасниками «незакінченого» засідання сказав: «Перехід до наступних сходинок інтеграції між країнами має здійснюватися тільки після практичної реалізації попередньої». Президент при цьому відзначив, що згідно з досягнутими домовленостями, першим кроком реалізації угоди про формування ЄЕП є завершення створення зони вільної торгівлі.
Тим часом російська преса продовжує «роз’яснювати», навіщо Москві настільки потрібен ЄЕП. Так, кандидат економічних наук, політолог Олег Дорожинський пише в російській «Независимой газете»: «Втрачаючи сумнівні вигоди від протекціоністських бар’єрів, під час створення ЄЕП Росія виграє безперечне — вплив на ситуацію в «економічно єдиних» сусідів. Якщо для Білорусі та Казахстану з важливістю цієї обставини ще можна посперечатися, то у випадку України можливість активно брати участь у політичних процесах складно переоцінити. Майбутні президентські вибори... будуть для України — і для Росії! — принциповими...»
Загалом, головна ЄЕП-новина полягає у відсутності новин: Україна намагається втримати процес у рамках зони вільної торгівлі, Росія хоче більшого і продовжує вводити різні обмеження до режиму двосторонніх економічних відносин.
