Світ не встиг порадіти стабілізації державної влади в Україні, як деякі крісла у владній вертикалі почали неабияк хитатися. Перші хвилі хотіли б скинути економічного віце-прем’єра Сергія Тігіпка, якого звинувачували в створенні драконівського Податкового кодексу. Але цей політик виявився міцним горішком. Він знайшов переконливі аргументи, щоб обгрунтувати необхідність конституційного посилення влади Президента Віктора Януковича, й зробив майже геніальне пророцтво: «Бити доведеться по своїх, причому дуже жорстоко».
Так Тігіпко став недосяжним ні справа, ні зліва, і опозиція, що діяла майже синхронно з коаліціонерами-комуністами, мабуть, зрозуміла, що ударом по віце-прем’єрові систему не торпедуєш, й спрямувала вогонь на її (системи) верхи. Жертвою чіпкої опозиційної пам’яті став прем’єр-міністр Микола Азаров. БЮТ, який тепер ще й «Батьківщина», має намір ініціювати в парламенті відставку прем’єра у зв’язку з його корупційними діями. Про це наприкінці минулого тижня заявив голова парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець. Спираючись на публікацію в одному з інтернет-видань, народний депутат розповів, що нинішній прем’єр, очолюючи наприкінці 90-х років Держподаткову адміністрацію, мав відношення до заснування добродійного Фонду «Професіонал», через який потім було придбано ряд об’єктів нерухомості в Києві, Криму й Західній Україні. Як наголошується в статті, на території цих об’єктів, зокрема, в Криму, зараз розгорнуто будівництво. Ведеться воно через фірми, до яких мають відношення як Азаров, так і його родина. Крім того, Швець, слідом за автором статті, стверджує, що «родина Азарова має немаленький бізнес, який жодним чином не був згаданий у декларації про доходи Миколи Азарова, яку він подавав, влаштовуючись на роботу прем’єр-міністром».
За словами Швеця, він відіслав відповідний запит Президентові України, який очолює Антикорупційний комітет, а також Генеральному прокуророві. Прямої реакції Президента поки що немає, але в його голосі явно з’явилися нотки значного роздратування на адресу прем’єра. Минулого четверга на засіданні Ради регіонів у Бучі (Київська обл.). Президент гнівно вимагав від Азарова забезпечити автоматичне відшкодування ПДВ добросовісним платникам податків: «Припиніть морочити голову. Я говорю це вже багато разів. Майте на увазі — мій терпець увірветься». Янукович, як відомо, нікому зі своїх підлеглих спуску не дає, але прем’єр, за Конституцією і згідно із законом про Кабмін, до їхнього числа не належить. І лише підкинутий опозицією компромат міг змусити Президента прилюдно говорити з ним у такому тоні.
Цікаво, що тема «Професіонала» тягнеться за Миколою Яновичем уже не один рік. У січні 2003 року інтернет-видання «Обком» писало: «Головна проблема Азарова сягає корінням у його податкове минуле — добродійний Фонд «Професіонал». Та й депутати давно почали перейматися діяльністю «Професіонала». Тепер ця тема зацікавила й Кучму. Не так давно Президент видав вказівку про проведення перевірки діяльності фонду. Серед головних пунктів цього розпорядження варто виділити, зокрема, необхідність перевірити різницю між оцінною вартістю конфіскату, що реалізовується через фонд, та її реальною вартістю, а також різницю між виторгом від продажів, здійснених через фонд, і тим, що реально надійшло до бюджету. ...Узагалі, «Професіонал» — це унікальна структура. Будучи головою ДПАУ, Азаров 1999 року надав пріоритетне право реалізації конфіскованого податковою майна підприємствам Всеукраїнського добродійного Фонду «Професіонал» і профспілкам працівників Державної податкової служби України. Не менш гучна історія з фондом стосується майже монопольного права на переопломбування касових апаратів. Та хіба мало ще різних прибуткових фішок «відвалило» на долю фонду колишнє керівництво ДПАУ?»
Незважаючи на, здавалося б, безперечність усіх цих звинувачень Азарову, думаю, є чим на них відповісти. Але його аргументів поки не чути. Прес-секретар прем’єра Віталій Лук’яненко, як з’ясувалося в бесіді з «Днем», узагалі не чув про заяву Швеця, а тому занепокоєно попросив «День» передзвонити після 15.30... У 15.45 він сказав «Дню»: «Ми це не коментуємо. Тому що на прес-конференції сам Микола Янович сказав представнику цього видання, що все це неправда, оскільки у нього немає жодних об’єктів нерухомості та жодного бізнесу ані в Криму, ані де-небудь ще».
Та все ж слід визнати, підстави для занепокоєння є. У серпні рівень довіри українців до всіх політиків і практично всіх інститутів влади знову став негативним. Це показали результати національного щомісячного дослідження «Омнібус» (опитано 1200 респондентів віком 16 — 75 років), проведеного компанією TNS (позитивний індекс +2,0 означає 100% довіри населення, а негативний —2,0 — 100% недовіри). Дослідники зазначають, що після «пікової» довіри в травні, українці в серпні перестали довіряти всім політикам, а серед інститутів влади довіряють лише Церкві (+0,69) і засобам масової інформації (+0,1). Із червня до серпня максимально знизилася довіра до Президента України (з +0,33 до —0,16), уряду (з —0,18 до —0,46) і Верховної Ради (з —0,47 до —0,69). Місцеві органи влади також мають негативний індекс. А найнижчий — у судів (-0,93), прокуратури (-0,84), міліції (-0,8) і СБУ (-0,29). Не довіряють українці також Збройним силам України (-0,06) і профспілкам (-0,68). Експерти, які проводили дослідження, вважають, що така ситуація пов’язана з тим, що очікування поліпшення економічної ситуації й добробуту українців, що з’явилися після виборів, у черговий раз не виправдалися. Достатньо сказати, що з червня до серпня 2010 року максимально знизилася довіра до Миколи Азарова (з +0,09 до —0,39), а також до його попередниці — лідера БЮТ Юлії Тимошенко (-1,06). Усе це дуже схоже на наближення морального дефолту.
Невипадково українські експерти називають «цей сезон вирішальним як для влади, так і для опозиції». Як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, за результатами місцевих виборів можна буде побачити, здобуде нинішня влада контроль над тими регіонами, де перебувають її слабкі представництва, чи ні. А от директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський дивиться далі. На його думку, «інтрига полягає в тому, що покаже осінь: отримали ми реформаторську владу чи ні»...
Як поведеться в цих умовах уряд? Прем’єр налагоджений вельми рішуче й поки, судячи з усього, відступати не збирається. «Уряд рішуче налаштований на реалізацію програми реформ, запропонованої суспільству Президентом України», — наводить прес-служба його висловлювання під час зустрічі із заступником державного секретаря США Вільямом Бернсом. За переконанням прем’єр-міністра, ситуація стабілізувалася в усіх сферах у першу чергу завдяки політичній стабілізації й злагодженій роботі гілок влади. Але розсудливий Тігіпко, йдучи зі своєю політичною силою на вибори, вважає за краще не лізти напролом. Днями він, наприклад, заявив, що знижувати пенсійний вік для жінок зараз аж ніяк не обов’язково...
