Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кому він треба, цей бюджет?

20 червня, 1997 - 00:00

Країна півроку прожила без бюджету й навіть не помітила цього - чим не привід для роздумів про цінність цього документу? Сьогодні бюджет-97 фактично цілком успішно замінюється бюджетом торішнім: кошти виділяються за тими самими статтями, що й минулого року, рівними щомісячними частками з урахуванням індексу інфляції.

То врешті-решт, кому ж він треба, цей закон про бюджет?

ЗА ВЕЛИКИМ РАХУНКОМ

Прийняття бюджету-97 потрібне уряду для отримання чергової програми кредитування (EFF) від Міжнародного валютного фонду й менших кредитів від МБРР та ЄБРР. Це перша й, на жаль, головна рушійна сила, що підштовхує Кабмін до пробивання бюджетного законопроекту через парламент. І це зрозуміло - з 5,7 млрд. грн. дефіциту бюджету 2,4 млрд. ($1,26 млрд. за середньорічним курсом $1=1,9 грн.) або 42% має бути профінансовано з зовнішніх джерел. А ці зовнішні джерела вимагають якнайшвидшого прийняття бюджету з погодженими з ними дефіцитами (5,7% від ВВП) і річною інфляцією (22%).

Відзначимо, що нові запозичення потрібні й для обслуговування тих державних боргів, що вже є (у поточному році витрати на обслуговування державного зовнішнього боргу складуть 2,51 млрд. грн., що вже перевищує надходження від зовнішніх кредитів - 2,4 млрд. грн.).

Утім, прокляття діалектичного підходу, що гнітить усіх, хто одержав вищу освіту в радянських вузах, змушує нас визнати, що існують вельми переконливі для уряду причини не поспішати з прийняттям бюджету.

По-перше, серед вітчизняної економічної еліти дуже поширеною є думка про те, що втрати бюджету від виконання умов МВФ і з ним суттєво перевищують суми наданих кредитів. По-друге, за відсутності бюджету, бюджетні кошти знаходяться в оперативному управлінні уряду (читай - прем'єра), що є вельми потужним й економічним, і політичним важелем. Таким чином, у ситуації, коли закон про бюджет не прийнято в розпорядженні Кабміну й грошей більше, і контроль за їх витрачанням менший.

НА ПОВЕРХ НИЖЧЕ

Відштовхуючись від того простого міркування, що державний бюджет це не більше як механізм перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, органами влади тощо, зрозуміле підгрунтя боротьби галузевих і регіональних еліт навколо питання бюджету-97.

Зрозуміло, що ті еліти, які втрачають свою частку "пирога" й не мають достатньої сили внести потрібні їм поправки до проекту закону про бюджет зацікавлені якщо не в зриві, то у затягуванні бюджетного процесу, що зберігає нормативи фінансування, що діяли минулого року.

Навпаки, еліти, які поліпшують (хоча б порівняно з іншими) своє "фінансове становище", без сумніву зацікавлені в якнайшвидшому прийнятті бюджету. Приміром, "донецько-вугільне" лобі, яке домоглося помітних сум, що виділяються на реструктуризацію вугільної галузі та державну підтримку вугледобувних підприємств (1,373 млрд. грн. або 5,3% усіх витрат бюджету), а також полегшення тягаря Донецької області в її відносинах із держбюджетом, судячи з усього, сприятиме проходженню внесеного урядом законопроекту.

Якщо Кабмін врахує постанову ВР про збільшення асигнувань на національну оборону, прийняте на закритому засіданні 10 червня, то він зможе розраховувати на підтримку депутатів, що представляють армію та ВПК. І таких прикладів немало - стільки, скільки є "груп за інтересами", що більш або менш оформилися у Верховній Раді.

ПРОСТО ПОЛІТИКА

Не секрет, що за теперішнього складного становища, коли становище прем'єра на посту досить нестійке, голосування ВР із проекту бюджету може стати фактичним вотумом довіри (недовіри) з усіма наслідками, що витікають для Павла Івановича. Тому для політичних супротивників, як і для прибічників теперішнього прем'єра, сам зміст проекту держбюджету особливого значення не має.

Однозначно "проти" бюджету, тобто за відставку Лазаренка, голосуватимуть "Конституційний Центр", "Реформи", більшість націонал-радикалів і, можливо, "Незалежні". Однозначно "за" бюджет проголосують прем'єрські депутатські групи аграріїв та "Єдність", із високим ступенем імовірності - МГД.

Рух, який гостро потребує коштів для виборчої кампанії скоріш за все дасть себе умовити підтримати бюджет і прем'єра. Група "Соціально-ринковий вибір" через свою велику неоднорідність розколеться.

Як неважко помітити, вже в котре долю прем'єра мають вирішити ліві - комуністи й соціалісти з "селянами". Ясна річ, у лівих є серйозні претензії до Павла Івановича, особливо за активну участь останнього в спробі усунення спікера ВР Олександра Мороза. Проте здоровий інстинкт самозбереження підказує, що неприйняття бюджету буде в першу чергу використане проти самого парламенту Президентом, отож тягати за інших гарячі каштани з вогню навряд чи має сенс.

Правда, і прем'єрові потрібно зробити крок назустріч лівим щодо встановлення межі малозабезпеченості на рівні 70,9 грн.

Дмитро ДЖАНГИРОВ
Газета: