Лідер НДП Анатолій Матвієнко від імені фракції вирішив «дати зрозуміти, де правда, а де спроби прикрити своє грішне тіло». Занепокоєння в НДП викликав несподіваний провал кандидатури Олександра Бондаря на пост голови Фонду держмайна. «Сьогодні для лівих проблема не в цьому — проблема у виборах Президента», — заявив пан Матвієнко і закликав «не розглядати владу як мету». Незважаючи на деяку дивакуватість тези, що звучить з вуст лідера політичної партії, значення зрозуміле. Член фракції «Лівий центр» пан Вінський дав відсіч НДП («виступ Матвієнка нагадує мені молоду повію, яка відразу стала черницею й говорить про духовне, а думає про грішне»). Він заявив, що «після указів Президента Україна ввійшла у фінансовий штопор», і пояснив, що напад на фракцію та Мороза — через страх: «Лівий центр», що зажадав відставки уряду та імпічменту Президента, піде до кінця.
І «Громада», і НДП зверталися до патріотів, пробуджуючи почуття відповідальності за країну, яка стоїть перед катастрофою. Зрозуміти, хто з них більше занепокоєний щодо народного інтересу — ставало проблемою. Але тут вийшла Наталя Вітренко і з притаманною їй упевненістю заявила щось схоже на «Брек!». Обізвавши і тих, і інших буржуазними партіями, пані Наталя підбила підсумок: «На очах в усього народу, який страждає через поглиблення фінансової кризи, з’ясовують свої стосунки клан Кучма — Пустовойтенко з кланом Лазаренко — Симоненко — Мороз». Думка, звичайно, цікава.
Проте ще цікавішою є пропозиція фракції ПСПУ комуністам: узяти відповідальність на себе, відповідаючи на 24-відсоткову довіру народу. Пані Наталя навіть запевнила, що її фракція проголосує за Петра Симоненка-прем’єра: «Хай він не деградує, як Зюганов, висуваючи Примакова, а бере відповідальність на себе». Незважаючи на очевидну іронію, не можна не помітити синхронності в пропозиціях ПСПУ і в неофіційній інформації про спроби деяких «банківських аналітиків» реанімувати «стару пісню про головне» на болгарський мотив. Чомусь саме тепер пригадуються депутатам обіцянки Кучми «віддати уряд» у разі перемоги лівих. А тут пропозиція, що прозвучала в заяві Руху, оформити офіційну більшість у Верховній Раді, і та, яка буде — ліва чи демократична, почне консультації щодо формування коаліційного уряду»... А тут іще прагнення лівих ініціаторів відставки Кабміну Пустовойтенка вийти на цифру підписантів не менш як 226, тобто із заявленою більшістю...
Звісно, навряд чи можна розраховувати, що ліві — самовбивці й напередодні президентських виборів приймуть штурвал потопаючого державного корабля. Але якщо не приймуть — будуть все одно винні, вже саме в цьому.
№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Лідер НДП Анатолій Матвієнко від імені фракції вирішив «дати зрозуміти, де правда, а де спроби прикрити своє грішне тіло». Занепокоєння в НДП викликав несподіваний провал кандидатури Олександра Бондаря на пост голови Фонду держмайна. «Сьогодні для лівих проблема не в цьому — проблема у виборах Президента», — заявив пан Матвієнко і закликав «не розглядати владу як мету». Незважаючи на деяку дивакуватість тези, що звучить з вуст лідера політичної партії, значення зрозуміле. Член фракції «Лівий центр» пан Вінський дав відсіч НДП («виступ Матвієнка нагадує мені молоду повію, яка відразу стала черницею й говорить про духовне, а думає про грішне»). Він заявив, що «після указів Президента Україна ввійшла у фінансовий штопор», і пояснив, що напад на фракцію та Мороза — через страх: «Лівий центр», що зажадав відставки уряду та імпічменту Президента, піде до кінця.
І «Громада», і НДП зверталися до патріотів, пробуджуючи почуття відповідальності за країну, яка стоїть перед катастрофою. Зрозуміти, хто з них більше занепокоєний щодо народного інтересу — ставало проблемою. Але тут вийшла Наталя Вітренко і з притаманною їй упевненістю заявила щось схоже на «Брек!». Обізвавши і тих, і інших буржуазними партіями, пані Наталя підбила підсумок: «На очах в усього народу, який страждає через поглиблення фінансової кризи, з’ясовують свої стосунки клан Кучма — Пустовойтенко з кланом Лазаренко — Симоненко — Мороз». Думка, звичайно, цікава.
Проте ще цікавішою є пропозиція фракції ПСПУ комуністам: узяти відповідальність на себе, відповідаючи на 24-відсоткову довіру народу. Пані Наталя навіть запевнила, що її фракція проголосує за Петра Симоненка-прем’єра: «Хай він не деградує, як Зюганов, висуваючи Примакова, а бере відповідальність на себе». Незважаючи на очевидну іронію, не можна не помітити синхронності в пропозиціях ПСПУ і в неофіційній інформації про спроби деяких «банківських аналітиків» реанімувати «стару пісню про головне» на болгарський мотив. Чомусь саме тепер пригадуються депутатам обіцянки Кучми «віддати уряд» у разі перемоги лівих. А тут пропозиція, що прозвучала в заяві Руху, оформити офіційну більшість у Верховній Раді, і та, яка буде — ліва чи демократична, почне консультації щодо формування коаліційного уряду»... А тут іще прагнення лівих ініціаторів відставки Кабміну Пустовойтенка вийти на цифру підписантів не менш як 226, тобто із заявленою більшістю...
Звісно, навряд чи можна розраховувати, що ліві — самовбивці й напередодні президентських виборів приймуть штурвал потопаючого державного корабля. Але якщо не приймуть — будуть все одно винні, вже саме в цьому.
№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
