Загальні свята належать до тих ключових елементів у суспільній свідомості, які згуртовують країну в єдине ціле.
І ось який зріз громадської думки із приводу Дня Конституції. Менше ніж половина респондентів (44,7%) вибрала правильну відповідь, що це День Конституції України. Однак деяка позитивна тенденція спостерігається: за минулий рік кількість респондентів, які дали правильну відповідь, статистично достовірно збільшилася (на 5,6%).
Значна частка опитаних (сумарно 30,6%) вибрала неправильні варіанти. Із них 18,3% переплутали дати Дня Конституції та Дня незалежності. Більше ніж кожний п’ятий (20,3%) вагався з відповіддю.
Досвід доводить, що якби респондентам було запропоновано відкрите опитування (тобто не пропонувався б перелік можливих варіантів), то кількість правильних відповідей була б іще нижчою, а кількість тих, якi вагалися, істотно вищою.
Ситуація різко контрастує з тим, як практично 100% населення, від дітей — до старих, знали радянські свята. Наприклад, автор ще зі свого перебування в дитячому садку, нарівні з іншими такими ж корисними відомостями, виніс, що «день седьмого ноября — красный день календаря» і що «Ленин родился в апреле, когда расцветает земля».
Не треба думати, що подібна практика характерна лише для тоталітарних держав. Цілком демократичні країни популяризували свої національні свята. І молодій українській демократії не завадило б перейняти досвід, наприклад, американців. З їхнім пієтетом до своєї конституції та до батьків-фундаторів. Середній американець може не знати прізвища сенатора або конгресмена від свого округу, але він ніколи не переплутає, що ж таке відбулося 4 липня (День незалежності США). А завдяки голлівудським фільмам («Народжений 4 липня», «День подяки» тощо) американські свята закріплюються не тільки серед недавніх емігрантів, але й в усьому світі.
От і виходить, що жителі України немолодого та середнього віку відзначають поки що радянські свята, а молодь потихеньку «переходить» на День святого Валентина (14 лютого) та на Хеллоуїн (31 жовтня).
Справжнє свято, релігійне або світське, для того щоб міцно увійти в народну свідомість, використовує ритуал. І тоді ми прикрашаємо ялинку на Різдво та Новий рік, запалюємо суботні свічки або поїдаємо індичку в День подяки. А також підіймаємо над своїм будинком національний прапор у День незалежності.
Але спонтанно такий ритуал може й не виникнути. Треба проводити планомірну багаторічну PR-кампанію на загальнодержавному рівні для популяризації національних свят для того, щоб у масовій свідомості вони стали дійсно народними.
