Приватизація кордону. Ця проблема виникла в Україні не вчора. Контрабандні товарно-грошові потоки, що надходять у країну та з країни, оцінюються в мільярди гривень. Тому недивно, що спроба націоналізації кордону стала одним із пріоритетів нової влади. Те, до яких економічних наслідків призвела урядова атака «Контрабанда — стоп!», «День» і спробував з'ясувати.
Сьогодні уряд України має намір остаточно розібратися з митницею та з підприємцями-імпортерами. «Ми готові йти на конструктивний діалог із тими, хто сьогодні переходить на вельми нову систему роботи, — без хабарів, без «тіньового» обігу та зі сплатою податків. Ми розуміємо, що це певний стрес», — анонсувала свої дії прем'єр-міністр Юлія Тимошенко в середу. При цьому вона повідомила, що надходження до державного бюджету від митних зборів щодня зростають, що є наслідком реалізації урядової програми «Контрабанда Стоп». «За вчорашній і позавчорашній день ми зафіксували збільшення надходжень до держбюджету від податків на імпортовані товари майже вдвічі. Вважаємо, що протягом найближчих тижнів надходження будуть суттєвішими», — сказала Тимошенко.
Її уряд, безумовно, стурбований негативною динамікою виконання держбюджету в січні та намагається компенсувати втрати цього місяця. Фішкою лютневого бюджету стає митниця, яка раптом перестала «давати добро» контрабанді. Зрозуміло, що ситуація була посунена від «добра» до закону зовсім не тим, що протягом останніх двох років до кримінальної відповідальності притягли 35 митників, провели 588 службових розслідувань і до правоохоронних органів відправили 430 матеріалів про можливі зловживання з боку посадових осіб. Швидше за все, на цьому позначилися жорсткі заходи уряду, який буквально примусив митницю відмовитися від роботи за чорними та сірими схемами, згідно з якими митниця працювала переважно на себе, а не на бюджет.
Сьогодні, як зазначає митна прес-служба, ситуація дещо покращилася. «Проведена повна реорганізація, усунені від роботи керівники Західної та Чорноморської регіональних митниць. У цих регіонах обсяги незаконного вивозу товарів зведені до мінімуму», — повідомляє прес-служба. Але яка ціна цього мінімуму?
І чи не можна зробити так, щоб його не було зовсім? За даними митниці, минулого року до держбюджету перераховано 18,1 млрд. гривень. Причому митних платежів було нараховано на 45 млрд. гривень. Але лише 40% цих коштів надійшли до бюджету, тоді як інші припали на пільги, векселі та звільнення від сплати податків за рішеннями судів.
Поки нових законів немає, а бюджет у підвішеному стані, уряд і частково оновлена митниця покладаються на так звані секретні мобільні групи, якi створюють для боротьби з контрабандою.
Начальник Держмитниці Каленський недавно повідомив, що положення про них лише розробляється, проте вони вже працюють, зокрема на західному кордоні України, в Одеському й Іллічівському морських портах та в Києві. Він також висловив надію на те, що такі групи не перешкоджатимуть суб'єктам господарської діяльності, які хочуть працювати прозоро. Про ефективність роботи митних «сексотів» судити поки що важко.
(У розмові з «Днем» джерело з СБУ взагалі не підтвердило факту початку їхньої роботи: «це поки що лише розмови»). «День» подзвонив за телефоном 247-26-06, який дав підприємцям для скарг начальник Держмитниці Микола Каленський. Черговий Валерій Кислов повідомив, що за цей час надійшло до 20 заяв, і в усіх фігурувала Чорноморська регіональна митниця. Але які саме порушення зустрічалися та з чим вони були пов’язані, він не знав і сказав, що дає скаржникам телефони Чорноморської митниці, щоб розбиралися конкретно (див. нижче коментар керівника митниці), хоча Каленський гарантував ретельну перевірку кожного такого повідомлення. До речі, працюючи цими днями під жорстким пресом уряду, митна служба іноді робить дивні кроки. Так, керівництво транспортного підприємства «БМ-Транс» повідомило «Дeнь» про розпорядження, яким це відомство наказало транспортникам швидше доставляти вантажі на митниці. Якщо раніше граничний термін для відстані понад тисячу кілометрів становив п’ять діб, то тепер його знижено до трьох. Це суперечить європейським нормам, за якими пильно стежать уже й у Польщі, кажуть транспортники, і передбачають, що в європейських країнах через такий порядок доставки вантажів до них можуть застосовуватися санкції.
Тим часом бізнес, особливо дрібний і середній, неоднозначно сприйняв митні новини. Якщо раніше налагоджені відносини з митниками дозволяли йому впевнено займати якусь свою нішу на ринку, то тепер підприємці побоюються, що не витримають конкуренції з боку солідніших фірм, які працювали виключно за білими схемами. Багато з них просто в шоці, інші вичікують. Тим часом полиці в багатьох українських магазинах помітно спорожніли. Певна загроза нависла навіть над мобільними операторами, яких без перебільшення можна зарахувати до бюджетоутворюючих підприємств країни. За деякими даними, цього року вони планували додати приблизно 12 мільйонів абонентів. Але для цього в країну треба ввезти стільки ж телефонів. Тим часом, за підрахунками експертів «Дня», їхній ринок у країні може скоротитися на 45-50%. Хто порахував, наскільки поменшають надходження до бюджету? Чорне та сіре бізнес-середовище шукає свою «протиотруту» проти митної активності уряду. За деякими даними, цими днями на своєрідну офшорну зону перетворюється сусідня «європейська» Польща. Інтернет заповнений поясненнями, як можна всього за $400 — 500 на 80% знизити суму інвойсу, в якій мали б стояти 100000 євро. Варто тільки заїхати в офшорну компанію і все буде законно...
Коментуючи нинішню ситуацію навколо митниці, колишній голова Ради підприємців при Кабміні Вадим Гуржос сказав «Дню»: «Бізнесу вже набридло грати за різними правилами, коли одні перебувають у привілейованому становищі, а інші не можуть із ними конкурувати. Тож пiдприємцi вже готовi працювати «по-білому», чесно сплачувати всі податки та збори. Але є сумніви, що це можливо. Попередня влада досить багато зробила для того, щоб штучно завищити тарифи і таким чином загнати підприємців у тінь. Сьогодні вже не є таємницею, що багато митниць працювали з урядом напряму, там були навіть встановлені телефони прямого урядового зв’язку. Оминаючи Держмитслужбу, команди давали просто на кордон. Ця служба мала повну статистику та ціни на вхідні товари за всіма схемами. Держава втрачала на цьому щонайменше 140 мільйонів гривень на рік. Але, на жаль, в Україні будь-яка кампанія несе як позитивне, так і негативне навантаження. Зараз багато митних пунктів просто блокують імпорт. Використовують формальні причини для того, щоб затягувати митне оформлення. Деякі машини, які йшли в країну з контрабандою, не в’їжджають до України, інші, ті, хто хоче платити, — не розмитнюються. Це викликає обурення. Насправді завдання вирішується просто: на митниці треба навести елементарний порядок, вирішити організаційні питання, щоб прискорити оформлення. Для цього необхідно ввести порядок оформлення за принципом єдиного вікна. Посадити на митних терміналах під телекамерами всіх разом — митників, прикордонників, санітарну службу та інших. І головне — поруч зі строгістю треба одночасно знизити мито, щоб бізнес міг залишатися конкурентним».
ДУМКИ
Фелікс КОБРИНСЬКИЙ, підприємець, голова Спілки громадських організацій «Злагода»:
— Ті, хто торгує на одеському 7-му кілометрі, давно готові платити «по-білому», якщо введуть нормальне посильне мито. Але почали з чистки, а про мито забули. На мій погляд, це призведе до звичайної кампанійщини. І не зміниться доти, поки наша держава остаточно не визначиться, в яких конкретних випадках вона має намір контролювати господарську сферу. Нам потрібен закон про державний протекціонізм, де буде чітко записано, коли, навіщо та на який термін вводять те чи інше мито, акциз або інші форми державного регулювання. Щоб не було, як раніше: ввели на рік — залишилося назавжди. Сьогодні уряд Юлії Володимирівни стурбований тільки підвищенням доходів бюджету. Але хтось повинен потурбуватися про простого споживача. Ціни на товари вже почали зростати. У підприємця просто немає виходу. У нього і так складний період — перехід від зимового товару до осінньо-літнього. Він і так втрачає. Адже дуже багато з тих, хто сьогодні торгує на ринках, працюють на позикових коштах. Їм постачальники довіряють товар на сотні тисяч доларів. Але про яку довіру може йтися сьогодні, коли всі сидять і чекають, що держава їх укотре «кине». Почнуться внутрішні непорозуміння, банкрутства. У результаті в програші виявляться якраз ті, хто, зі слів держсекретаря Зінченка, «рятується від бідності» на наших ринках. Залишається сподіватися, що уряд вчасно виявить та почне виправляти зроблені помилки.
Юрій СОКОЛОВ, заступник начальника Чорноморської регіональної митниці:
— Сьогодні в Одеському й Іллічевськом портах знаходяться 7,5 тисячі контейнерів. І в цьому немає нічого екстраординарного. Це звичайна обігова кількість контейнерів для майданчиків цих портів. Кожен із них орієнтований у середньому на чотири тисячі. У січні справді була затримка. Контейнери не заявлялися через загальновідому причину. Після того, як стали заявлятися, почалося оформлення. І сьогодні й Одеський, й Іллічевський порти дають у середньому 3,5 — 4 мільйона гривень на день, що на порядок чи два перевищує колишні надходження до бюджету. Якщо раніше всі великі оптові ринки заповнювалися товарами, оформленими з порушеннями митного законодавства, або, простіше кажучи, контрабандою, сьогодні процес розмитнення триває строго за законом без будь-яких виключень. Єдине наше завдання — прискорити процес оформлення. Ось уже два тижні ми працюємо в цілодобовому режимі, робимо все, щоб зняти напруження, яке виникло за час простою. Ситуація ускладнюється тим, що більша частина контейнерів заповнена зимовим товаром. Люди везли його з розрахунку одних умов і часу, а сталося все інакше. Це викликає цілком зрозуміле напруження серед бізнесменів. Але основні їхні претензії сьогодні стосуються не процесу розмитнення, а тарифної політики держави. І тут знайти золоту середину дуже складно. З одного боку, дозволити нормально функціонувати бізнесу, що зав’язаний на імпортних поставках, з іншого — не наробити шкоди власному виробнику.
Мирослава КАЛАМУНЯК, генеральний директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», депутат обласної ради:
— Наш колектив співпрацює з багатьма фірмами Європи, і в ці дні каміони з тканинами, давальницькою сировиною проходять українські кордони трішки довше. Митники стали більш прискіпливими, хоча знають, що у нас повний порядок з оформленням, і ми нічого не приховуємо. Сплачуємо ПДВ, відкрито, а не в конвертах, людям йде зарплата. Від усього цього поповнюється бюджет. У той же час виникає немало запитань і до митної служби. Скажімо, в Ужгороді є близько 500 магазинів, котрі торгують одягом і тканинами, й не більше десятка ввозять з-за кордону товар легально, сплачуючи податки. Цими днями на міжнародній виставці у Києві я мала ділові переговори з турецькими підприємцями. Запитання, яка буде ціна їхніх тканин після розмитнення, вони ніяк не змогли зрозуміти, бо такий процес вони, бачите, не проходять.
Щойно повернулася зі Львова. Хоронили людину, але на поминках не втрималися від розмов на сенсаційні теми: нібито з В. Ющенком до Львова тихцем, інкогніто приїздила Юлія Тимошенко. Поки президент розмовляв з народом, вона сіла в «Ниву» й подалася до контрольно-перепускного пункту на кордоні. Спершу дала 10 доларів, аби пропустили без черги, потім всучила митнику 50 і той навіть не оглядав багажник. Після цього Юля зробила несусвітній рознос із масовими звільненнями. Такі легенди ходять Львовом, бо пані Тимошенко там не була. Але народ їх творить, бо хоче змін. Кожен знає, як живуть, розкошують, будують вілли навіть деякі прості інспектори. Вже багато літ очолюю велику швейну фабрику, але на будинок ніяк не зберу грошей. На кордонах настав час рішуче наводити порядок, навіть ріжучи по живому. Якщо ми справді маємо намір потрапити в найближчі роки до ЄС. І треба дати цей шанс митникам-професіоналам, бо не укомплектуєш митниці за принципом «доярка і пастух можуть усе». Зарплату їм можна і треба підняти, але якщо самі збільшуватимуть бюджет. I вимагати від них серйозної роботи з протидії контрабанді, порушенням митних правил. Прем’єр-міністр виступила з ідеєю мобільних груп. Можливо, зараз потрібні ці непопулярні методи. А далі необхідно вживати так звані елегантні, цивілізовані методи. Міждержавна співпраця має привести до налагодження комп’ютерного зв’язку на всіх рівнях, і якщо пароплав вийшов зі 100 тоннами чаю з Індії, то в Одесу має стільки ж прибути. Зараз у нас почалася дискусія про ймовірність передачі Державної митної служби під крило Міністерства фінансів. Сусідня нам Словаччина це вже зробила і задоволена результатами. Хоча й у них не все гаразд. На митному переході Ужгород — Вешнє Немецке словацькі митники і прикордонники пропускають тільки 5 легкових автомашин за годину. Уже два роки свідомо уникаю його, їду через Угорщину, бо не можу терпіти такого приниження.
Учора подалася на продуктовий ринок і поспілкувалася з торговцями. Ситуацію на кордонах вони називають словом «ніяка». Всі насторожі, всі не хочуть йти на найменші контакти. Дозволяється ввозити з-за кордону якусь валізу продуктів, для власних потреб. А донедавна везли пребагато. Тільки треба було заплатити відповідну суму нашому, іноземному митнику. Всі перевізники знали ці схеми, такси. Моя знайома продавщиця Валя бідкається, що ціни почали рости, закордонні ковбаси, м’ясо не ввезеш, а пристойного нашого на заміну немає. Вона спересердя мовить: «Покажіть мені на Україні птахофабрику, котра виробляє хороше філе?» Все завозилося імпортне, а тільки ставилися ярлики нібито українського підприємства. Цитрусові Валя та її колеги завозять з Одеси. По дорозі треба було платити даїшникам. Як буде надалі, ніхто не відає.
Микола СТОГНІЙ, підприємець, Харків:
— Звісно, зараз ситуація дуже складна. Особливо постраждали ті підприємці, в яких на митниці стоїть швидкопсувний товар. А поки він дійде до прилавка, покупці вже неохоче його беруть. Я бачив цілі поїзди, завантажені продуктами, які стоять біля кордону нерозмитненими. Треба зменшувати вартість оформлення провезення товару — підприємці харківських ринків зверталися до влади, писали відкритого листа Ю. Тимошенко, їздили до Києва, але поки що зміни відсутні. За такої схеми неможливо мати бізнес. А що буде тоді з покупцями, які почнуть обурюватися завищеними цінами? Адже нам перед ними виправдовуватися!
Богдан БАРБІЛ, Ужгород,
Марина ГОЛIНА, Харкiв
