Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Користь і краса

Учора в Національному ботанічному саду імені М. Гришка заклали ландшафтний парк «Український сад»
1 червня, 2012 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

У всьому світі і в Україні існують моделі садів, які виражають національну природну спадщину. У нас є англійський, французький, японський, китайський сади, але до вчорашнього дня моделі українського саду існували тільки у вигляді наукових розробок. За словами наукових співробітників, у сучасному ландшафтному дизайні зараз є популярними екзотичні стилі й напрямки, але садів в українському стилі практично немає. Завдяки ініціативі працівників Ботанічного саду імені М. Гришка вчора було висаджено перші саджанці і розпочато роботу, щоб утілити в життя ідею нового ландшафтного проекту. «Український сад» буде розміщуватись на території відділу Акліматизації плодових рослин ботсаду і займе 1,3 га. Зрощувати «Український сад» будуть поступово: на першому етапі засадять 15 соток. Вони стануть входом на територію всієї ландшафтної композиції. Проект розраховано не на один рік. Зокрема вчора і в найближчі дні на цій території створюють стилізований український сільський сад, який частково оформлено за мотивами опису садів у творах українських класиків — Івана Нечуя-Левицького, Олександра Довженка і Михайла Старицького. Протягом року працівники ботсаду розіб’ють сади, характерні для західного, східного, північного й південного регіонів України. «Історично так склалося, що «Український сад» — це утилітарний сад, де максимально поєднуються користь і краса. Кожен шматочок землі приносить нашим дідам і прадідам користь. На найкращих місцях розбивали овочеві грядки, вони були своєрідними декоративними городами, де уживалися овочі й корисні квіти: календула, настурція, загалом лікарські трави, — розповіла кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу ландшафтного будівництва Ботанічного саду імені М. Гришка Тетяна СЧЕПИЦЬКА. — Плодові дерева, як правило, займали небагато місця. Більше землі селяни використовували для вирощування тих культур, які прогодують їхні родини. Палісадники під вікнами з’явилися тільки в кінці XIX століття, там росли скромні квіти: маргаритки, ромашки, мальви, жоржини. Сад був прикрашений саморобними тинами, лавочками, альтанками, які потопали в заростях бузини, бузку, хмелю. Саме такий сад ми сьогодні закладаємо. Помилуватися ним наші гості зможуть вже в кінці червня, коли проросте засіяна трава, приживуться кущі й дерева, які ми посадили, а також коли буде встановлено такі малі архітектурні форми, як колодязь, вулики, альтанка».

Загалом учора було висаджено більше 80-ти саджанців: вишні, клена, липи, горобини, ясена, а також традиційно калини, бузини, смородини, бузку тощо.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: