Отже, дату реформаційного "подорослішання" і готовності України до ринку міжнародні фінансові донори дистанціюють ще на рік.
Адже під час перебування делегації Міжнародного валютного фонду на чолі з Адальбертом Кноблем, котра вчора прибула до Києва, вже не йтиме мова про затвердження кредиту розширеного фінансування EFF, загальною сумою $2,7 млрд., який був би своєрідним "атестатом зрілості". А лише про надання ще одного короткотермінового стабілізаційного кредиту Stand-by обсягом $850 млн. Власне, це чергова пара коротких штанців для країни з уповільненим розвитком, до якої ще до того ж треба дорости, виконавши низку вимог МВФ.
Саме через те, що з 41 умови отримання омріяного EFF Україна, за урядовою офіційною версією, не виконала 8, розгляд питання про надання кредиту було відкладено. Але ж подивімося, які саме умови не було виконано. Отже: не ухвалено половину законів "податкового пакету"; не прийнято закон про Нацбанк; не повністю скасовано регулювання цін з боку держави; не дозволено суб'єктам ділової активності відкривати кілька банківських рахунків; не прийнято новий митний кодекс.
Тобто, залишається лише дивуватися терплячості іноземних фінансових донорів стосовно наших "перемог". І справжнє розчулення викликає подив секретаря Ради національної безпеки і оборони В.Горбуліна, висловлене минулої п'ятниці, щодо ухвали Конгресу США не збільшувати наступного фінансового року допомогу Україні, обмежившись $225 млн., з яких надання половини суми залежатиме від успіхів у реформах і боротьбі зі злочинністю. А за що, вибачте, нам повинні допомагати? За вдало складені гасла? Ну, а теза В.Горбуліна про необхідність створення в американському Конгресі українського лобі виглядає ну дуже романтично. Наразі згадується цитата з дитячої книжки: "Щоб продати щось непотрібне, треба купити щось непотрібне - а у нас нема грошей".
