Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

КОРОТКО

2 квітня, 1999 - 00:00

Мерщій на Кучмину гору!

Нещодавній візит Президента України на Волинь неабияк скрасила
воістину незвичайна дрібничка. Одна місцева журналістка мала задоволення
повідомити високому гостьові, що тут, на Волині, а точніше — поблизу села
Твердині Локачинського району, є Кучмина гора. Ну, гора вона — не гора,
а так собі, горбок, одначе назва — факт, і то дуже давній. Леоніду Даниловичу
наче медом помазали. Треба було бачити й чути, як він розчулився та дякував.
Чи ж могло таке пройти повз увагу громадськості, тим паче її творчої частини?
Місцевий народознавчий центр негайно спорядив у околиці горбка, що раптом
став знаменитим, фольклорну експедицію. Аматори-краєзнавці зібрали несподівано
багатий матеріал. Особливу цінність становили перекази старожилів про безстрашного
козака Кучму, котрий колись на цій самій горі, утративши своїх побратимів,
бився з ворогами сам-один до останнього подиху. Фольклорна експедиція,
повернувшись до Луцька, спричинила в ньому справжнісінький творчий бум.
Місцеві кінематографісти стрімголов наладнали свої кінокамери і гайнули
на Кучмину гору знімати фільм. Відомий в окрузі бандурист негайно всівся
за бандуру — складати думу про козака Кучму. З-під пера поетів нестримними
потоками полилися одні від одних кращі поетичні рядки про подвиг невмирущого
Кучми (якого?). Але на великожанрового прозаїка шкода було дивитися. —
Не встигну! Взявся б, так не встигну! — Куди не встигнете? — поцікавився
автор цих рядків. — Та ж до тридцять першого жовтня! Ох, справді! Це ж
той строк, до якого можна гарантовано розраховувати на винагороду за сподвижницьку
творчу працю. Вже через день після нього знаменита Кучмина гора може знову
стати звичайнісіньким нікому не цікавим горбком. Зрештою, хто спізнився,
той не встиг. А все ж серед фольклорних матеріалів, зібраних із зазначеної
оказії, є приказка, особливо корисна для всіх метких та творчих: «Чого
мчиш, як нечиста сила на Кучмину гору?», повідомляє кореспондент «Дня»
Олег ПОТУРАЙ.

У Вiнницi народився новий герой анекдотiв

У Вiнницi смiються над тим же, над чим смiються в усiй
Українi. Головне — щоб було дотепно i не оминало найдражливiших сторiн
життя. Проте є i своя специфiка. Мiське буття за останнє десятилiття щедре
на сюжети для дотепникiв, особливо це стосується дiяльності нинiшнього
мера. Торiшня авантюра — будiвництво пiдземного суперпереходу, на зразок
столичної «труби» пiд Хрещатиком та майданом Незалежностi. Роботи велись
кiлька мiсяцiв i припинилися через брак коштiв, невiдомо на скiльки рокiв
дезорганiзувавши рух на однiй із головних транспортних магiстралей мiста.
Нинiшнi труднощi мiського бюджету роблять це будiвництво ще пролематичнiшим.
Чи ж треба дивуватися, що в мiстi давно стали популярними анекдоти про
дiяльнiсть мера, якi становлять цiлу серiю? Можу запропонувати один з останнiх.
«Закiнчили будiвництво пiдземного переходу, пустили транспорт. Однак пiзнього
вечора якийсь чоловiк перелазить через огорожу i переходить вулицю. Раптом
бiля нього спиняється машина, вискакує мер i кричить: «Я для вас, козлов,
переход построил, а вы где ходите?» Чоловiк приходить додому i в романтичному
настрої розповiдає дружинi: «Щойно зустрiв мера. Так приємно — всiх вiнничан
на прiзвище пам’ятає. Менi зауваження зробив: «Козлов, я для вас перехiд
збудував, а ви де ходите?» Звичайно, нашому мерові далеко до популярностi
Василя Івановича з Петьком або Штiрлiца з Мюллером, але вiд того не менш
весело. Вiнничани вважають за краще смiятися навiть там, де є вiд чого
плакати, повідомляє кореспондент «Дня» Вiктор МЕЛЬНИК.

Консульство Росії в Криму допомагатиме і татарам?

Генконсул Росії в Одесі Володимир Нємцов заявив, що підготовка
до відкриття в Сiмферополі на початку літа представництва генконсульства
йде успішно. Під час зустрічі Нємцова з постійним представником президента
України в Криму Василем Кисельовим було обговорено можливість вирішення
Росією питання про спрощений вихід iз російського громадянства для депортованих
— з 11 тисяч кримських татар, що залишаються громадянами Росії, багато
хто не має коштів для консульських зборів, які необхідні для виходу з громадянства.
Загалом, відкриття консульства в Криму допоможе вирішити багато питань,
зокрема й для депортованих.

Дві третини британських фірм проти євро

Опитування директорів тисячі британських фірм (дрібних,
середніх і великих) показало, що майже дві третини з них голосували б проти
приєднання Великої Британії до європейського монетарного союзу, якби сьогодні
був проведений референдум. За повідомленням англійської «Дейлі телеграф»,
переважна більшість опитаних вважає, що приєднання до спільного валютного
союзу спричинило збільшення бюрократичної тяганини... Водночас, більшість
керівників побачила, що євро призводить до зростання безробіття, виробничих
затрат та інфляції. Ці опитування можуть суттєво зашкодити оприлюдненим
раніше планам прем’єр-міністра Тоні Блера приєднатися до єдиної валюти.

Горбачов як рятівник японської економіки

Популярна японська газета «Асахі» повідомила в першоквітневому
номері, що прем’єр-міністр країни Кейзо Обучі призначить відомих іноземців
на урядові посади, аби ті підняли хвору економіку Японії. Видання жартує,
що до числа таких людей увійдуть колишній президент СРСР Михайло Горбачов,
екс-прем’єр Британії Маргарет Тетчер, колишній торговельний представник
США Міккі Кантор.

За матерiалами агентств АП та Iнтерфакс

Газета: