Прокурорська чехарда на Дніпропетровщині
Вадим РИЖКОВ, "День"
В. о. Генерального прокурора України Богдан Ференц на засіданні колегії Дніпропетровської обласної прокуратури представив нового прокурора області, 61-річного Василя Щура. Колишньому прокуророві - Олексію Боганцю, котрий утримався на цьому посту всього лише півроку після переїзду зі Львова, подякували за роботу. Серед недоліків, відзначених у прокурорській службі Дніпропетровщини, Богдан Ференц, зокрема, назвав слабку координацію роботи з іншими правоохоронними органами.
Хмари над обласною прокуратурою почали густішати ще до виборів. У Дніпропетровську ходили чутки про те, що Олексій Боганець "не спрацювався" із чинами місцевої міліції, держбезпеки й облдержадміністрації. Непрямим підтвердженням того була заява для ЗМІ самого прокурора, який сказав, що діяльність прокуратури області "викликала певне особисте невдоволення у високих посадових осіб з оточення Президента України, котрого явно схилили до вживання негайних заходів, спрямованих на усунення мене з посади".
Сам Президент Кучма під час недавніх відвідин Дніпропетровська і представлення нового глави облдержадміністрації Олександра Мігдєєва обрушився на Боганця із критикою. В області, мовляв, повно справ з незаконною приватизацією, а прокурор весь час хворіє. Судячи з усього, від останнього в Києві чекали гучних викриттів і резонансних справ. Але не дочекалися.
Новий прокурор Дніпропетровської області Василь Щур до цього багато років очолював прокуратуру сусідньої Запорізької області. Іще раніше сім років працював у Дніпропетровську. Після недавнього призначення нового губернатора зміна прокурора - друге велике переміщення в місцевому керівництві.
Дніпропетровськ
Австрія - новий старий партнер
Учора на київську землю ступив Федеральний канцлер Австрії Віктор Кліма. Керівник цієї держави вперше відвідує Україну - принаймні після здобуття нею незалежності. Відомо, що недалеко від Стрия на Львівщині ще й досі росте дуб, під яким відпочивав імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф І під час поїздки своїми східними володіннями. Але давні історичні зв'язки між Україною та Австрією - лише тло для ділових переговорів із Президентом Леонідом Кучмою, прем'єром Валерієм Пустовойтенком та спікером старого (а може й нового?) парламенту Олександром Морозом. Можливо, обговорюючи з керівниками України проблеми економічної співпраці, канцлер, який 23 з 50 років свого життя пропрацював у Австрійському акціонерному товаристві з нафтопереробки, подасть якісь ідеї щодо відновлення роботи на повну потужність українських нафтопереробних заводів?
ГРУЗІЯ
Пристрасті навколо урану
Тіна ЦХОВРЕБАШВІЛІ, "День"
Пристрасті навколо урану з атомного реактора, розташованого в стародавній столиці Грузії Мцхета за 20 км від Тбілісі, судячи з прес-конференції міністра закордонних справ Іраклія Менагарішвілі, спізнилися на 5 з гаком років.
Проте публікації в американських мас-медіа про нинішні операції з вивезення урану з Грузії, які лише тепер викликали ефект вибуху бомби, трішки підняли завісу таємності. Та коли нині всі роботи проводяться під суворим контролем експертів США й МАГАТЕ, то на початку 90-х, за словами міністра, ситуація щодо реактора була критичною й могла "рвонути" на весь регіон непередбачуваними наслідками. Уже тоді влада Грузії усвідомила, що замість зупиненого наукового ядерного реактора дістали справжню бомбу сповільненої дії - адже могли з'явитись охочі продати уран, приміром у Чечню або Іран. Тоді на державному рівні вирішили позбутися потенційної небезпеки легально - уранові стрижні 1994 року продали Узбекистану для аналогічного реактора. Решту ядерних речовин, навколо яких закрутилася нинішня катавасія, Грузія спершу запропонувала Росії. Два роки тривали переговори, перш ніж остаточно захлинулися в московських бюрократичних коридорах. Тоді, за словами міністра, й вирішили звернутися до США та МАГАТЕ.
Грузія - неядерна держава і попри наукові цілі, яким служив уран Мцхетського реактора, рано чи пізно його довелося б вивезти, - сказав директор Інституту фізики Академії наук Грузії Георгій Харадзе. - У Грузії немає надійного сховища для ядерних речовин, та й реактор ніколи вже не буде працювати за попередніми обсягами. Тим часом цілком очевидно, що тільки оприлюднення інформації в американських мас-медіа підняло уранове питання, яке, попри його бурхливе обговорення світовим співтовариством, до останнього моменту залишалося таємницею Полішинеля лише для Грузії. Зумовлено це, найімовірніше, не тільки самим предметом дискусії, а й успадкованою від радянських часів звичкою все приховувати. Міністр закордонних справ Менагарішвілі так і не уточнив, чи вже вивезли, а чи тільки готують до передислокації за межі Грузії чотири кілограми збагаченого урану та 800 г відпрацьованого ядерного палива Мцхетського реактора.
Посольство Великобританії у Грузії оприлюднило заяву, про готовність З'єднаного королівства прийняти на своїй території уран із Грузії, що його вивезуть американці. Після переробки уран використають як ізотопи для лікування онкологічних хворих. Грузія за ядерні відходи отримає понад $100 тис., які будуть спрямовані на потреби інституту фізики.
