У Запоріжжі реалізують проекти з наближення якості життя до євростандартів
Нещодавно в Запоріжжі відбулась оглядово-аналітична конференція «Ініціатива громад у дії: місцевий розвиток за сприяння ЄС та ПРООН», на якій обговорювався досвід впровадження проекту ЄС та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». На ній був презентований досвід кількох регіонів України по впровадженню ініціатив з покращення умов проживання на селі. В першу чергу реалізація мікропроектів в рамках цієї програми спрямовується на реконструкцію систем водопостачання, газифікацію, покращення навколишнього середовища, придбання шкільних автобусів, заміну вікон у школах. Заступник голови Запорізької облдержадміністрації Олександр Сін зазначив, що в області реалізується 40 відповідних мікропроектів, на реалізацію яких виділено 5 мільйонів гривень. На його думку, цей проект допомагає кожній людині усвідомити свою відповідальність за те місце, в якому вона живе, і дає можливість спільними зусиллями вирішити ті проблеми, котрі тривалий час не вирішувались місцевою владою. В подальшому ж, як заявила директор ПРООН в Україні Рікарда Рігер, основним пріоритетом проекту стане енергозбереження, а на втілення мікропроектів у цій сфері планують виділити 5 мільйонів євро. Керівник відділу програм допомоги Представництва ЄС в Україні Клаудія Фішер відзначила, що проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» сприяє становленню співпраці всіх гілок влади з місцевими громадами, що є запорукою ефективного управління в державі, повідомляє Сергій ПЛЕЦЬКИЙ, Запоріжжя.
Стадіон до Євро у Львові будуватимуть за державні кошти
Кабінет Міністрів запропонував Львову профінансувати 100% вартості будівництва стадіону до Євро-2012 та навколишньої інфраструктури (попередня угода між Львівською міською радою та Міністерством з питань сім’ї, молоді та спорту передбачала, що держава виділить лише 300 млн грн на будівництво стадіону у Львові). «Це значне полегшення для міського бюджету, — заявив на сесії міськради мер міста Андрій Садовий. — Я задоволений, що нашу вимогу фінансувати стадіон з державного бюджету нарешті задовольнили». Натомість Львівська міська рада мала б передати в управління державі комунальне підприємство «Дирекція з питань будівництва стадіону у Львові». Депутати Львівської міської ради погодили передачу цілісного майнового комплексу ЛКП «Дирекція з будівництва стадіону у Львові» Кабінету Міністрів — за таке рішення на сесії проголосували 86 депутатів. За Львовом залишилося право на частку у майбутній євроарені, яка відповідає вкладеним на даний момент коштам. «Пропозиція Міністерства сім’ї, молоді та спорту щодо надання згоди на передачу цілісного майнового комплексу ЛКП «Дирекція з будівництва стадіону у Львові» у державну власність з юридичної точки зору є найбільш прийнятною для міської ради, — вважає начальник юридичного управління міськради Гелена Пайонкевич, — адже з передачею ЛКП і надалі залишатиметься замовником робіт з будівництва. Наступний крок має зробити КМУ, ухваливши відповідне рішення. Потім буде створено комісію з передачі-приймання об’єкта», повідомляє Тетяна КОЗИРЄВВА, «День», Львів.
У ЄС знають, чого не вистачає Україні
Україна насамперед потребує реформ газового сектора і рекапіталізації банків. Про це заявив єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле під час виступу перед членами комітету парламентського співробітництва між Україною та ЄС у Брюсселі. Чиновник закликав Україну до «рішучих дій з боротьби проти корупції» й «великим зусиллям до поліпшення внутрішнього ділового та інвестиційного клімату». Зараз цей клімат «надзвичайно несприятливий для зовнішніх інвестицій, яких Україна так сильно потребує», вважає представник Єврокомісії. За словами Фюле, «Україна є важливою не тільки з географічних, демографічних та геополітичних причин», але й своїм «величезним промисловим, економічним та сільськогосподарським потенціалом» і «все більш глибокими демократичними традиціями». На його думку, Україна є «лідером у регіоні», а тому її розвиток буде мати вплив і на інші сусідні держави. Фюле зазначив, що повернення до програми співпраці з МВФ має бути «першим пріоритетом» для нової української адміністрації. єврокомісар заявив, що якщо Київ відновить співпрацю з МВФ, ЄС готовий надати Україні макрофінансову допомогу із загальним бюджетом у 610 мільйонів євро. За словами Фюле, створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС надасть Україні «повний доступ до ринку ЄС, в якому проживають 500 мільйонів споживачів».
Нетаньягу «знайшов спосіб оживити мирний процес»
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу стверджує, що знайшов найкращий спосіб відновити близькосхідні мирні переговори. Про це він заявив після зустрічі у Вашингтоні з президентом США Бараком Обамою і американським посланцем на Близькому Сході Джорджем Мітчеллом. При цьому сам ізраїльський прем’єр не став вдаватися в подробиці нової пропозиції, а американські офіційні особи зберігають мовчання з цього приводу. Палестинці відмовилися від спроб відновити переговори два тижні тому, коли Ізраїль оприлюднив плани будівництва 1 600 нових будинків у районі Рамат Шломо в Східному Єрусалимі, який, із погляду міжнародного права, вважається окупованою територією. Ці плани викликали й найсерйознішу за багато десятиліть кризу в американо-ізраїльських стосунках. Вашингтон був удвічі ображений тим фактом, що про плани будівництва було оголошено в момент візиту до Ізраїлю віце-президента США Джо Байдена. Це стало для американців повною несподіванкою, оскільки Білий дім намагався переконати Нетаньяху вжити заходи зі зміцнення довіри, щоб відродити надію хоча б на непрямі переговори між Ізраїлем і палестинцями.
Чавес подовжує Паску
Президент Венесуели Уго Чавес продовжив на три дні пасхальні канікули, щоб зменшити енергетичну кризу в країні. Цей крок, який призведе до тривалого закриття державних установ, означає, що більшість громадян Венесуели отримають відпустку на сім днів з 1 квітня. Чавес заявив, що цей захід має на меті «не потурання неробам, а заощадження енергії». Згідно із заявою влади, посуха призвела до зниження рівня води у водосховищі головної гідроелектростанції країни до критичної позначки. Опозиція зазначає, що енергетична криза трапилася через брак інвестицій і загальну неефективність енергетичного сектору економіки Венесуели. Багато компаній попереджають, що промислове виробництво в країні перебуває під загрозою. Президент Чавес відкидає критику, звинувачуючи своїх противників у паніці, перебільшеннях і навіть у плануванні актів саботажу напередодні загальних виборів, призначених на вересень. У лютому Чавер підписав декрет, згідно з яким у країні оголошується надзвичайний стан у галузі постачання електроенергії. Цей декрет передбачає запровадження штрафних санкцій щодо тих споживачів, які перевищують ліміт у 500 кВт/год. на місяць. Їм запропонували або скоротити використання на 10%, або платити на 75% більше. Промислові споживачі також мусять зменшити використання електроенергії на 20% під загрозою санкцій. Хоча Венесуела має у своєму розпорядженні великі запаси нафти, вона отримує близько 70% своєї електроенергії від гідроелектростанцій.
