У Карелії вбито правозахисника
У Карелії вбито керівника регіонального відділення організації «Справедливість» Андрія Кулагіна, котрий активно відстоював права ув’язнених. Як повідомляє прес-служба руху, його тіло знайдено в піщаному кар’єрі під Петрозаводськом майже за два місяці після його зникнення. У самій організації не виключають, що причиною загибелі Кулагіна могла стати саме його правозахисна діяльність. Про це в інтерв’ю «Эхо Москвы» заявив голова правління «Справедливості» Андрій Столбунов. За його словами, активісти «Справедливості» збираються домагатися об’єктивного та всебічного розслідування кримінальної справи про загибель Кулагіна. Керівник карельського відділення активно взаємодіяв із місцевим підрозділом Федеральної служби виконання покарань, виступав за гуманізацію умов утримання ув’язнених. Убивство Кулагіна стало не першим злочином, скоєним проти правозахисників у Росії останнім часом. Так, 15 липня в Інгушетії невідомими було вбито Наталю Естемірову, співробітницю правозахисного центру «Меморіал» у Чечні. 19 січня в центрі Москви було застрелено адвоката Станіслава Маркелова. Жертвою нападу невідомого кілера також стала журналістка «Новой газеты» Анастасія Бабурова.
Обама закликав ІIрак до національної єдності
Президент США Барак Обама заявив, що задоволений прогресом із забезпеченням безпеки в Іраку. На зустрічі з іракським прем’єр-міністром Нурі аль-Малікі в Білому домі Обама визнав, що буде ще «кілька важких днів попереду. Будуть напади на іракські сили безпеки й американські війська, що підтримують їх... Все ще є ті, хто хоче розпалити міжетнічний конфлікт». Але «ці зусилля зазнають невдачі», — сказав Обама, оскільки «США послідовно підтримують зусилля іракського уряду відродити національну єдність». Також Обама пообіцяв Нурі аль-Малікі, що США працюватимуть зі своїми партнерами у Раді безпеки ООН над скасуванням міжнародних санкцій, введених проти Іраку після війни в Персидській затоці 1991 року. За словами голови Білого дому, Ірак не повинен страждати «через гріхи скинутого диктатора» Саддама Хусейна. Американський президент запевнив іракського прем’єра, що американські сили покинуть Ірак до кінця 2011 року згідно з раніше оголошеним планом.
Для Білорусі Південна Осетія й Абхазія — грузинська територія
МЗС республіки Білорусь випустив рекомендації щодо поїздок громадян країни до Абхазії та Південної Осетії. Перед журналістами виступив начальник Головного консульського управління МЗС Білорусі Олександр Лукашевич, який заявив, що на території Південної Осетії й Абхазії громадяни країни повинні дотримуватися законів Грузії. Зокрема, в’їжджати до Абхазії та Південної Осетії білоруси можуть лише з територій Зуѓдідського та Ѓорійського муніципалітетів. Ба більше, проникнення до Абхазії та Південної Осетії з інших напрямків (а саме — з Росії) білорусам суворо заборонене. Лукашевич підкреслив, що з точки зору грузинського законодавства це є кримінальним злочином. Нагадаємо, що питання про визнання Абхазії та Південної Осетії значно ускладнило відносини між Москвою та Мінськом. Іще після війни в серпні минулого року в Кремлі чекали визнання Південної Осетії й Абхазії офіційним Мінськом. Однак відповіді з Білорусі так і не було. Після початку торговельних конфліктів між двома країнами в Мінську звинуватили Кремль у тому, що російська влада «мстить» сусіду за відмову дотримуватися зовнішньополітичного курсу Москви.
Рахмон за розвиток таджицької мови
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон пропонує створити комітет з мови та термінології при уряді республіки й заявляє про необхідність «якнайшвидшого» прийняття нового закону про мову, розробленого урядом, який знаходиться на розгляді парламенту. «Мова є найважливішою ознакою нації, з’єднувальною ланкою між поколіннями. Про велич нації можна судити, передусім, із того, наскільки її представники оберігають та поважають свою національну мову», — заявив він у телевізійному вітальному зверненні з нагоди 20-річчя від дня прийняття закону про мову. Рахмон також зазначив, що «доля нації залежить від долі мови». Президент закликав населення республіки «робити внесок у захист самобутності чистої та поетичної таджицької мови». Він висловився за необхідність розробки держпрограми розвитку національної мови для «оптимального процесу розвитку літературної мови та її широкого вживання в усіх сферах життя суспільства». Рахмон додав, що з метою подальшого розвитку державної мови та її впровадження в сучасні засоби інформації, необхідно розробити «незалежну й комплексну комп’ютерну програму».
