Расмуссен: НАТО підтримує Туреччину
Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Сирія продемонструвала цілковите нехтування міжнародними нормами миру й безпеки. Рассмуссен виступив з цією заявою після закінчення засідання Ради НАТО в Брюсселі, скликаному на вимогу Туреччини. Генсек НАТО наголосив, що всі члени альянсу підтримують Туреччину. Раніше прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що в країні оголошено підвищену військову готовність. За словами прем’єра, якщо сирійські війська вчинять якісь дії поблизу кордонів з Туреччиною, це вважатиметься військовою загрозою. Виступаючи в меджлісі, прем’єр-міністр Туреччини Ердоган заявив, що турки розгнівані у зв’язку із рішенням Сирії збити турецький літак. «Незначне порушення кордону не може бути приводом для такого нападу, — сказав прем’єр. — Турецький літак здійснював тренувальний політ, перевіряючи роботу радарів у східній частині Середземного моря».
Юргенс пішов із президентської ради через квазідемократію
Число членів президентської Ради з прав людини зменшується день у день. У вівторок про свою ухвалу покинути її повідомив віце-президент Російської спілки промисловців і підприємців Ігор Юргенс. Таким чином, вже 17 осіб покинуло правозахисний консультативний орган при президентові з моменту грудневих виборів до Держдуми. За останній тиждень оголосили про свій відхід чотири людини — у тому числі одна з найстаріших російських правозахисниць Людмила Алексєєва. «Міняються правила добору до Ради. Я в такому квазідемократичному доборі брати участь не хочу. Концентруватимуся на інших проблемах. Бажаю всього найкращого тим, хто працюватиме в правозахисній Раді», — заявив Ігор Юргенс Інтерфаксу. Адміністрація президента минулого тижня запропонувала добирати кандидатури на місця, що звільнилися в Раді з прав людини, через Інтернет за участю будь-яких громадських організацій. Юргенс відомий як голова Інституту сучасного розвитку і пропагандист образу Медведєва як «президента-реформатора». 24 грудня 2011 року Юргенс взяв участь у мітингу «За чесні вибори» на проспекті Сахарова в Москві.
ЄС почне переговори з Чорногорією про вступ
Керівництво Європейського Союзу (ЄС) згодне розпочати переговори щодо вступу до цього союзу Чорногорії, повідомляє AFP із посиланням на європейського комісара з питань розширення та політики добросусідства Штефана Фюле. «Я позитивно оцінюю рекомендацію міністрів країн ЄС з європейських справ про початок переговорів із Чорногорією», — сказав Фюле в кулуарах зустрічі міністрів у європейських справах у Люксембурзі. Рекомендація про початок переговорів ЄС з Подгорицею має бути схвалена в ході саміту глав країн Євросоюзу, який пройде в четвер і п’ятницю в Брюсселі. Нагадаємо, що наприкінці березня голова Європейської ради Герман ван Ромпей підтвердив готовність Євросоюзу розпочати з Чорногорією в червні переговори про вступ країни до ЄС. Лідери Євросоюзу в грудні 2010 року за рекомендацією Єврокомісії схвалили надання Чорногорії статусу кандидата в члени організації. Чорногорія подала заявку на членство в ЄС у середині грудня 2008 року.
У Німеччині заарештовано спільника російської розвідниці Чапман
Спецслужби в Німеччині заарештували і передали Данії данського дипломата, який співпрацював із російською розвідницею Анною Чапман, заарештованою, а потім переданою Росії 2010 року, повідомляє британська Daily Mail. Як випливає з повідомлення, данський дипломат, який називається лише як Раймонд П., за час співпраці з російською розвідкою передав агентам, пов’язаним із Чапман, близько 450 файлів з таємними матеріалами. Заарештований не визнає своєї вини, відмовляється робити будь-які заяви і співпрацювати зі слідством. У липні 2010 року Чапман, як і інші заарештовані в США в рамках цієї справи громадяни Росії, визнала свою розвідувальну діяльність у США, після чого ухвалою суду її було засуджено до ув’язнення (вона провела його в попередньому ув’язненні), конфіскації всього майна і коштів у США і до висилки з країни. У день оголошення вироку її разом із іншими фігурантами справи було вислано до Росії.
Єлизавета II вперше зустрілася з колишнім членом керівництва ІРА
Британська королева Єлизавета II прибула до Північної Ірландії з дводенним візитом у рамках святкування її Діамантового ювілею — 60-річчя перебування на престолі. Єлизавета II почала візит із відвідин міста Енніскіллен, де 1987 року від бомби Ірландської республіканської армії загинуло 11 людей. Королева вперше зустрілася з колишнім членом керівництва ІРА Мартіном Макгіннесом. Нині він обіймає посаду заступника прем’єр-міністра в уряді Північної Ірландії, але, як і раніше, виступає за відокремлення Північної Ірландії від Сполученого Королівства. Єлизавета II бувала в Північній Ірландії багато разів. Ще будучи принцесою, вона їздила туди тричі, не кажучи вже про численні візити після коронації. Кожного разу її дуже тепло приймали, проте, мабуть, ніде в Британії погляди на владу британських монархів не розходяться так діаметрально, як у Північній Ірландії. Причина полягає в багаторічному конфлікті між британською владою і північноірландськими сепаратистами, які домагаються відокремлення регіону від Британії та приєднання його до Ірландії. На політичні мотиви накладаються етнічні та релігійні. Більшість прибічників союзу з Британією — нащадки британських поселенців і протестанти за віросповіданням, тоді як прибічники возз’єднання з Ірландією — в основному етнічні ірландці, які сповідують католицизм.
