З «Днем» у майбутній день
У Дніпропетровську розпочалася акція «Дні газети «День», мета якої «об’єднати студентську молодь навколо ідеї україноцентризму». Стартувала вона із засідання у Національному гірничому університеті Острозького клубу, участь в якому взяли студенти дніпропетровських вишів. Молодь обговорювала проблеми відродження української культури та двомовності в південно-східному регіоні. Учора в дніпропетровському театрі ім. Т.Шевченка в рамках акції відкрилася фотовиставка газети «День». Потому в Національному гірничому університеті відбулась читацька конференція за участю головного редактора газети Лариси Івшиної під назвою «День» та формування історичної пам’яті в студентської молоді». Дні газети «День» у Дніпропетровську наша редакція проводить спільно з Інститутом гуманітарних проблем Національного гірничого університету, який очолює професор Віктор Пушкін. Її перебіг висвітлюють місцеві та всеукраїнські ЗМІ. Подробиці про акцію в Дніпропетровську читайте в наступних номерах газети «День». Вадим РИЖКОВ, «День».
Мер Донецька не виключає, що скористається своїм правом вето
Міський голова Донецька Олександр Лук’янченко не виключає, що скористається своїм правом вето на ухвалу сесії міськради щодо заборони планового збільшення україномовних шкіл і класів з українською мовою навчання (див. «День» від 22.05.2008 р.). Про це мер заявив у коментарі кореспонденту агентства Інтерфакс-Україна. «А щодо вчорашнього рішення сесії, я ще раз скажу, я його прокоментую, коли воно буде вирішене. Швидше за все, буде вето», — заявив А. Лук’янченко.
На сесії міськради у вівторок депутати заборонили Міському управлінню освіти провадити планове збільшення числа учнів, навчання яких проводиться українською мовою, розширення мережі україномовних шкіл, україномовних дитячих садків, класів і груп у дитячих садочках з українською мовою навчання. За це рішення проголосували 55 із 58 депутатів, які були присутні на сесії.
Україна повторно обрана до Ради ООН з прав людини
Україна вдруге обрана до складу Ради ООН з прав людини на сесії Генасамблеї ООН. Нові члени РПЛ обираються на три роки до червня 2011 року. Як повідомив голова Генасамблеї ООН Срджан Керім, Україна набрала 125 голосів з 187, що брали участь у голосуванні. Від групи країн Східної Європи на два місця в Раді з прав людини претендували Україна, Сербія і Словаччина, яка набрала найбільшу кількість голосів — 135. Сербія, яка отримала підтримку 93 делегацій, не пройшла до складу Ради. Україна переобиралася в члени РПЛ, оскільки її мандат закінчується цього року. Росія також представлена в Раді з прав людини від східноєвропейської групи до 2009 року. На цій сесії також обрані члени РПЛ на чотири місця від групи африканських країн: Замбія, Гана, Буркіна-Фасо і Габон; стільки ж від азіатських: Японія, Бахрейн, Південна Корея, Пакистан; три — від Латинської Америки: Чилі, Бразилія і Аргентина; два від Західної Європи: Франція і Велика Британія, яка випередила Іспанію всього на один голос (120 і 119 відповідно).
Чехія погодилася розмістити американський радар
Уряд Чехії схвалив американо-чеську угоду про розміщення на території країни радара, що входить до нової системи протиракетної оборони США в Європі, передає агентство AFP. З відповідною заявою виступив прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек. Тепер угода має бути схвалена депутатами парламенту, яким також потрібно розглянути умови договору про перебування на території країни військового контингенту США. Радар, за твердженням представників США, призначений для того, щоб відстежувати можливі пуски балістичних ракет з території країн-ізгоїв, зокрема Ірану. Він буде пов’язаний з іншими елементами американської ПРО в Європі — десятьма протиракетами, яких буде розташовано в Польщі. Росія послідовно виступає проти розгортання ПРО США поблизу своїх кордонів, вважаючи це загрозою національної безпеки. Щоб розвіяти побоювання російської сторони, США запропонували РФ ряд «заходів зміцнення довіри», які передбачають відправку до Польщі і Чехії російських спостерігачів. Проте Польща і Чехія поки не висловили згоди на присутність спостерігачів з РФ.
Ізраїль готовий до «болючих поступок»
Ізраїльський прем’єр-міністр Ехуд Ольмерт підтвердив, що Ізраїль готовий піти на «істотні поступки Сирії, які будуть досить болючими», передає агентство France Press. Ольмерт не уточнив, про які поступки йдеться. Говорячи про непрямі сірійсько-ізраїльські переговори, що проходять при посередництві Туреччині, він зазначив, що процес триватиме довгий час. Нагадаємо, раніше глава МЗС Сирії Валід Муаллем оголосив, що Ізраїль згоден звільнити Голанські висоти і відійти до кордонів, що існували до Шестиденної війни 1967 року. За словами сирійського дипломата, схоже зобов’язання було дане ізраїльським прем’єром Іцхаком Рабіном ще 1993 року, однак інші прем’єр-міністри не виконували обіцянок, посилаючись на те, що воно було дане в усному вигляді. Влада самого Ізраїлю поки не коментує цю заяву. Спостерігачі тим часом вважають, що замість відходу з Голанських висот ізраїльтяни, найімовірніше, зажадають від Сирії розриву зв’язків з Іраном і з діючим у Лівані шиїтським угрупованням «Хизбалла». При цьому, додають експерти, відхід з Голанських висот буде дуже небажаним розвитком подій в очах самих ізраїльтян. Тим часом США вітали початок переговорів між двома країнами. Державний секретар США Кондолізза Райс заявила, що Вашингтон вітає будь-які кроки, які можуть привести до установлення міцного миру на Близькому Сході.
Литва пригадала жертв масових заслань
Учора в Литві відбулися заходи, присвячені 60-річчю трагічної дати — наймасовішого заслання жителів, яких примусово було вивезено у віддалені регіони СРСР — до Красноярського краю, Іркутської області, Бурят-Монголії й інших регіонів Росії. Із цієї нагоди було проведено спеціальне засідання сейму, організовано виставки, траурні заходи на честь жертв заслань, які законами Литви оцінюються як геноцид. «Радянська влада 22 травня 1948 року розпочала виконання операції «Весна», в ході якої за два дні з Литви було заслано близько 40 тис. жителів, у тому числі — близько 11 тис. дітей», — повідомив журналістам директор департаменту Центра досліджень геноциду та резистенції (антирадянського опору) Литви Арвідас Анушаускас.
