Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / Панорама дня

1 грудня, 2006 - 00:00

Донбас лідирує... за кількістю вбивств

Кожне шосте вбивство, зi скоєних в Україні, відбувається в Донецькій області, й щорічно жертвами вбивць у шахтарському регіоні стають більше 500 осіб. Такі дані повідомив прокурор Донецької області Віталій Мурза, за словами якого в Донбасі на сьогодні рівень убивств на 10 тис. населення вважається найбільшим у державі й дорівнює 0,96%. При цьому, як зазначив прокурор, за даними правоохоронців, донеччани гинуть ще й унаслідок отримання тяжких тілесних пошкоджень, і в результаті лише з початку поточного року в регіоні було зафіксовано вже 445 убивств. Проте більша їх частина (416 випадків) уже розкрита, причому крім цього поточного року було розкрито також 20 вбивств, скоєних за попередні роки, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА, «День».

«Чи ви ще живі?..»

Учора у Кам’янець-Подільському музеї-заповіднику перші відвідувачі «доторкнулися» до суворої правди про ХХ століття. Це — листи, спогади, особисті речі людей, які пережили Голодомор і репресії. «Передусім, відвідувачі звертають увагу на листи монаха Києво-Печерської лаври Арсенія Іванова до рідного брата у село Мала Кужелівка,» — повідомила «Дневi» директор музею Людмила Станіславська. Монах Арсеній почав звертатися до рідного брата в епістолярному жанрі у далекому 1897-му, закінчив — у 1933-му. В останньому листі він запитує: «Чи ви ще живі?» І пояснює, чому це його тривожить. Бо скрізь людей косить голодна смерть... У кожному з листів Арсеній застерігає родича, що написане ним призначене тільки для очей адресата. Ці 15 документів суворої правди про тодішнє життя знайшли торік, коли у Малій Кужелівці розвалили стару хату. Племінник адресата Петро Іванов передав знахідку до музею. «Той, хто прочитає ці листи, не матиме жодних сумнівів: Голодомор був геноцидом українського народу,» — вважає Людмила Станіславська. За задумом «хранителів часу», ця експозиція має стати прелюдією до відкриття історичного відділу музею. «Річ у тім, що досі збиралися «свідки епохи», що переконували б у протилежному. Утворилося багато «білих плям». Тому й експозиція влаштована, наче ланцюг, в якому не всі ланки з’єднані,» — зазначає директор музею. Вона сподівається, що цей скорботний вернісаж уже найближчим часом поповниться новими експонатами, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Газета: