Україна та США узгодили умови вступу до СОТ
США й Україна завершили двосторонні переговори про умови доступу на ринки товарів і послуг у рамках підготовки України до вступу до Світової організації торгівлі. Як повідомив Офіс торгівельного представника США, міністр економіки України Арсен Яценюк підпише угоду з торгівельним представником США Робом Портманом у Вашингтоні 6 березня 2006 року. «Ця угода є віхою для обох країн у наших спільних торгівельних відносинах. Вона підтверджує прихильність України до всеохоплюючих реформ і економічної лібералізації. Вона також демонструє рішучість України приєднатися до міжнародної торгівельної системи», — сказав Р. Портман. Домовленість із США про підписання протоколу про взаємний доступ на ринки товарів і послуг дає підстави Україні розраховувати на вступ до СОТ у нинішньому році, заявив учора прем’єр-міністра України Юрій Єхануров під час зустрічі з представниками європейських ділових кіл у Києві. Ю. Єхануров повідомив, що А. Яценюк у п’ятницю вирушить до Вашингтона. Прем’єр висловив надію, що в ході цього візиту буде підписано протокол про взаємний доступ на ринки товарів і послуг, необхідний Україні для вступу до СОТ.
«Глухий» закон
В Україні живуть 100 тисяч людей, які не чують. Уже протягом кількох місяців намагаються зробити так, щоб законодавці, керівники телеканалів почули їх. Люди з вадами слуху звинувачують українську владу та телевізійників у тому, що їм обмежують доступ до інформації. Відтак учора Українське товариство глухих виступило з вимогою звернути увагу на незадовільне виконання указу Президента України щодо забезпечення глухих вільним доступом до програм телебачення. Цю проблему УТОГ підняло ще в жовтні минулого року. Із тих пір проблема все-таки зрушила з місця. 25 грудня 2005 року був підписаний Указ Президента України «Про заходи щодо створення сприятливих умов забезпечення реабілітації інвалідів», у пункті п’ятому якого доручалось ужити додаткових заходів для збільшення кількості інформаційних, суспільно-політичних та культурно-мистецьких програм із сурдоперекладом та титруванням. Також 11 січня Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про квоту обов’язкового дублювання, озвучення та субтитрування державною мовою» з 1 вересня іноземних фільмів, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, для публічного комерційного відеопрокату та домашнього перегляду в Україні. Єдина програма, що задовольняє глухих як виборців — «Учимося обирати», що віднедавна виходить в ефірі УТ-1, супроводжується сурдоперекладом, але, напевно, зникне з ефіру разом із виборами. «Однак більшість наших телеканалів усе-таки не зважають на потреби своїх телеглядачів з вадами слуху, — відзначає головний редактор газети УТОГ «Наше життя» Наталія Каменська. — На телеканалі СТБ останнім часом з’явилася тенденція, коли на титри накладається реклама й нічого не видно». Швидкі, дрiбні субтитри зі змазаним фоном узагалі вже не влаштовують глухих. Але основною проблемою, яка загрожує людям з вадами слуху, залишається Закон «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», прийнятий парламентом 12 січня цього року та підписаний Президентом на початку лютого. За ним ТРО відтепер змушені будуть провадити 100% звукове дублювання всіх фільмів та програм українською мовою. А це означає, що субтитрування вже не буде потрібне. Телеканалам. А як бути глухим?
У Росії — нова справа проти Березовського
Генеральна прокуратура Росії порушила кримінальну справу проти підприємця Бориса Березовського, якому інкримінується здійснення дій, спрямованих на насильне захоплення влади в порушення Конституції РФ, повідомили Iнтерфаксу в управлінні інформації й громадських зв’язків Генпрокуратури РФ учора. «Для розслідування справу направлено по підслідностi у ФСБ РФ», — відзначив представник Генпрокуратури. За його словами, документи на екстрадицію Б. Березовського відправлені 1 березня на адресу МВС Великої Британії. У кінці січня Б. Березовський заявив журналістам, що готує «силовий перехват влади» в Росії. Підприємець, який проживає в Лондоні відзначив, що вже «досить давно робить певні дії в цьому напрямку». Тим часом міністр закордонних справ Великої Британії Джек Стро на цьому тижні попередив Б. Березовського, що може бути переглянутим його статус біженця в зв’язку з нещодавніми заявами про плани здійснити державний переворот у Росії.
Затримано кандидата у президенти Білорусі
Учора в столиці Білорусі було побито й затримано професора Олександра Козуліна, один із кандидатів на посаду президента країни. Iнцидент стався в мінському Палаці залізничників. Бійці спецзагону особливого призначення (СОБР) застосували силу проти кандидата у президенти та його прибічників. У сутичці також постраждали журналісти, в тому числі й оператор агентства Рейтер. «Наразі проводиться розгляд», — цитують агентства новин представників районного управління міліції. Козулін і його соратники по Соціал-демократичній партії спробували зареєструватися як делегати на III Всебілоруські народні збори, які почали роботу в Мінську. Збори зібрано з ініціативи президента Лукашенка і, як заявляє офіційна преса, на ньому представлено всі прошарки білоруського суспільства для «ради з народом напередодні важливої суспільно-політичної кампанії — виборів президента Білорусі». Олександр Козулін, — відправлений Лукашенком у відставку ректор Білдержуніверситету, в ході своєї передвиборної кампанії різко критикує політику й особисті якості діючого президента, повідомляє Бі-Бі-Сі.
СРСР хотів ліквідувати Папу?
Радянський Союз стояв за спробою вбивства Папи Iвана Павла II в 1981 році, заявила учора спеціальна комісія парламенту Iталії. Проект остаточної доповіді, яку буде представлено пізніше в цьому місяці, був переданий Рейтер головою комісії сенатором Паоло Гуццанті. «Комісія вважає, і в цьому немає жодних сумнівів, що керівництво Радянського Союзу зробило спробу усунути Папу Iвана Павла II», — говориться у звіті. «Воно доручило виконання рішення зі здійснення цього злочину надзвичайної важливості й такого який немає аналога в сучасній історії військовим секретним службам». Доповідь про спробу вбивства Папи, яка займає 30 сторінок, внесено в ширший звіт так званої Комісії Мітрохіна, яка займалася вивченням свідчень колишнього агента СРСР Василя Мітрохіна, захопленого в Великій Британії в 1982 році. У 1981 році громадянин Туреччина Мехмет Алі Агджа вистрілив у Папу Iвана Павла II на площі Святого Петра в Римі. Через кілька хвилин Агджа було арештовано, а пізніше засуджено за спробу вбивства. Папа був активним прихильником руху «Солідарність», який тоді набирав силу в Польщі, що зіграв не останню роль у виході Польщі зі складу соціалістичного блоку.
Покаяння перед Назарбаєвим
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив учора, що отримав листа з поясненнями від чиновника, підозрюваного у вбивстві опозиційного політика, й заявив, що до кінця розслідування не збирається сумніватися у своїх соратниках із числа членів Сенату. Опозиція, одного з лідерів якої Алтинбека Сарсенбаєва було вбито в лютому, вимагає відставки Назарбаєва й одного з його наближених — спікера Сенату Нуртая Абикаєва, після того як його підлеглий, керівник апарату Єржан Утембаєв, був звинувачений в організації вбивства. Слідство стверджує, що Утембаєв організував вбивство Сарсенбаєва з особистої неприязні й взяв кредит у банку на оплату послуг вбивць. Опозиція вважає цю версію сумнівною. «Утембаев уже все сказав. Він признається правоохоронним органам й написав листа мені, де сказав, що ніхто його не підштовхував, ні з ким не радився, сам багато років тримав у серці й почуттях образу», — сказав Назарбаєв у парламенті. Напередодні Назарбаєв зажадав від правоохоронних органів бути більш рішучими з опозицією, яка незадоволена ходом розслідування вбивства Сарсенбаєва і в неділю організувала несанкціонований марш протесту в Алма-Аті. Його організатори були засуджені до штрафів і арешту до 15 діб, повідомляє Рейтер.
