У вбивстві Брагинського підозрюють «афганця»
Міліція затримала людину, підозрювану у вбивстві бізнесмена В’ячеслава Брагинського, який загинув місяць тому внаслідок вибуху в центрі Дніпропетровська. Цю новину повідомив на прес-конференції начальник ГУ МВС в Дніпропетровській області Анатолій Науменко. За його словами, слідство розглядає 15 версій причин і обставин замовленого вбивства. Проте, генерал міліції відмовився їх конкретизувати, зазначивши лише, що у загиблого було кілька бізнес-конфліктів. «Замовлені вбивства, — пояснив він, — розкриваються важко. Оскільки вони готуються дуже ретельно й продумано». А. Науменко повідомив, що затриманий перевіряється за однією з версій, пов’язаних з вбивством, хоча ще до цього він перебував в розшуку за раніше скоєні злочини. Під час обшуку у нього було вилучено 10 мобільних телефонів і спецапаратура. «Він служив в Афганістані, — сказав А. Науменко, — і є підозри, що міг вчинити згаданий злочин. Ми оперативно попрацювали, затримали і на даний момент перевіряємо — причетний він або не причетний. Поки позитивних результатів немає, але ми працюємо в цьому напрямі». Близький до групи «Приват» бізнесмен В’ячеслав Брагинський загинув вранці 13 жовтня внаслідок вибуху біля житлового будинку по вулиці Харківській, 4. На думку експертів, вибуховий пристрій, прикріплений до газової труби, спрацював в той момент, коли він прямував до своєї машини. На момент загибелі В. Брагинський рахувався керівником Міжнародної будівельної компанії «Україна-Канада» та ряду інших структур. Скандальну популярність йому принесла участь в рейдерських захопленнях, в тому числі об’єктів, які належать компаніям близьким до П. Лазаренка. Останнього партнери В. Брагинського з групи «Приват» звинуватили в причетності до резонансного замаху, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
У Брюсселі помолилися за жертв Голодомору в Україні
У Брюсселі пройшов Молитовний реквієм за жертвами Голодомору в Україні 1932—1933 років. Реквієм відбувся в кафедральному Соборі св. Архістратига Михаїла й Гудули. Під час церемонії Преосвященний Владика Мисаїл (Гринчишин), єпископ для українців Франції, Бенілюксу та Швейцарії Української греко-католицької церкви, відслужив архієрейську божественну літургію та панахиду. Під час реквієму Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бельгії та Люксембурзі Євген Бершеда виступив із промовою, в якій пригадав історичні дані про Голодомор в Україні. У своєму виступі посол зауважив, що на сьогодні парламент 21-ї країни світу вшанував пам’ять жертв Голодомору, при цьому парламенти 13 країн світу відзначили у своїх резолюціях, що Голодомор мав ознаки геноциду українського народу. «Ми сподіваємося, що парламент Бельгії також ушанує пам’ять жертв Голодомору», — зазначив Є. Бершеда. Згідно з даними істориків, унаслідок Голодомору 1932—1933 років в Україні загинуло майже сім мільйонів осіб.
Кандидат на посаду президента ЄС про більш європейську Європу
Мета Бельгії на період її головування в ЄС наступного півріччя — щоб до кінця цього періоду Європа стала більш європейською. Так визначив завдання Брюсселя Герман Ван Ромпей, фаворит серед претендентів на пост президента Євросоюзу. Дані опитувань, проведених британськими соціологами, свідчать про те, що глава бельгійського уряду, котрий зайняв цей пост рік тому, обійшов іншого претендента — Тоні Блера. Колишній прем’єр-міністр Великої Британії довгий час вважався найбільш відповідним кандидатом. Деякі аналітики вважають, що такий поворот пояснюється дуже великою самостійністю та самобутністю Блера, якому багато європейських лідерів — у тому числі канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі — віддають перевагу більш згідливому політику. Ван Ромпея називають «будівником консенсусу» і характеризують як прагматичну, а не харизматичну особистість. Кандидатуру Ван Ромпея не підтримує прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун. Питання про призначення президента Об’єднаної Європи мало бути вирішене вчора під час вечері лідерів 27 європейських країн, які зібралися у Брюсселі. Однак на момент підготовки номера не було відомо, яке рішення прийняла Європейська Рада.
Киргизьких дипломатів зобов’яжуть вести переговори державною мовою
Депутати парламенту Киргизії у четвер прийняли в першому читанні законопроект про внесення змін і доповнень до закону про державну мову, що передбачає обов’язкову вимогу для дипломатів ведення переговорів і діловодства киргизькою. Дія закону поширюється як на співробітників МЗС у республіці, так і на диппредставництва за кордоном. Законопроект дозволяє дипломатам за необхідності користуватися офіційною російською мовою. Ініціатор закону депутат від фракції «Ак Жол» Алмазбек Карімов пояснив на засіданні парламенту, що наразі закон про державну мову виконують усі держслужбовці, за винятком дипломатичних працівників, хоча «вони займаються зовнішньою політикою країни й покликані захищати інтереси держави». «Саме тому вони повинні киргизькою не лише вести переговори, але і проводити прийоми, зустрічі й інші заходи. Всі ці поправки слугуватимуть розвитку державної мови», — вважає парламентар. У свою чергу лідер фракції опозиційної Соціал-демократичної партії Киргизії, колишній міністр закордонних справ Роза Отунбаєва заявила на засіданні парламенту, що до введення нового закону в Киргизії «необхідно переходити обережно».
