Бродський готовий стати першою жертвою імперативного мандату
Михайло Бродський підтримує ідею запровадження імперативного мандату, про це він заявив сьогодні на прес- конференції в Києві, повідомляє kiyany.obozrevatel.com. «Я вийшов з фракції БЮТ тому, що я втомився більш як півроку боротися з цими людьми, їх весь час мучило бажання домовитися з Льонею», — пояснює лідер партії «Яблуко» Михайло Бродський свій вихід з фракції БЮТ у Київраді. Він зауважив, що Юлія Тимошенко — єдина людина в БЮТ, яка не давала виключити його з фракції. «У мене був у БЮТ усього один прихильник — Юлія Володимирівна Тимошенко, сподіваюся, вона ним і залишилася», — підкреслив він.
Михайло Бродський сказав, що про «повернення не може бути й мови, з одного боку, а з другого — залишати Київраду теж не можна».
Ідею імперативного мандату він оцінює двояко: «Мені здається, його треба було б запровадити, на наступні вибори його треба було б скасовувати, партії повинні йти відповідально зі своїми списками й не продавати місця, не записувати до своїх списків людей, за яких потім буде соромно, а депутати повинні служити не партіям, а своїм виборцям», — підкреслив він. «Якщо скажуть, я готовий написати заяву й скласти повноваження депутата, тільки я хочу це почути від лідера блоку Юлії Володимирівни Тимошенко», — підсумував Бродський.
НАТО чекає від України «практичних результатів»
НАТО очікує від України у 2007 році «більше динаміки і практичних результатів». Про це заявив генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер. Говорячи про бачення двосторонніх відносин, Генсек підтвердив, що Альянс має намір продовжувати співробітництво з Україною і надавати їй допомогу. Він також нагадав, що в НАТО з Україною є «особливе партнерство, і воно не змінилося». Хоча, безумовно, лише український уряд буде вирішувати, «що, де й коли» щодо масштабів співробітництва з НАТО. За словами Схеффера, під час візиту прем’єр-міністра Віктора Януковича, двосторонньої зустрічі з Президентом Віктором Ющенком і наступної телефонної розмови з ним, було зрозуміло: «що і президент, і прем’єр хотіли б бачити продовження цього співробітництва». «НАТО буде продовжувати робити те, що вже робить», — додав Яап де Хооп Схеффер.
Меркель береться за реанімацію конституції ЄС
Одним із головних пріоритетів Німеччини, головуючої в ЄС у найближчі півроку, є реанімація процесу прийняття конституції Євросоюзу. Про це заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель з трибуни Європарламенту, представляючи своє бачення головування Німеччини в ЄС. «Я беру на себе зобов’язання до закінчення головування в ЄС Німеччини затвердити календар заходів щодо подолання конституційної кризи. В інтересах Європи успішно завершити процес прийняття до наступних виборів до Європарламенту в 2009 році», — відмітила Меркель. Крім того, вона вважає, що Європі потрібен свій міністр закордонних справ. У числі головних пріоритетів Меркель — поглиблення партнерства ЄС і США. «Співробітництво з США, включаючи вільну торгівлю, є одним із найбільших інтересів Європи», — зазначила німецький канцлер європарламентарям.
Усіх французів забезпечать житлом
Уряд Франції уперше взяв на себе зобов’язання надавати житло безпритульним, а також надавати допомогу людям, яким загрожує виселення з їхніх будинків та тим, хто проживає в поганих умовах. Відповідно до законопроекту, місцева влада зобов’язалася вже з кінця 2008 року забезпечити названі категорії людей житлом. Ініціатива французького уряду направлена також на затвердження нового пакету допомоги репатріантам у поверненні на батьківщину за їхнім бажанням. На думку парижських ЗМІ, законопроект викликаний стурбованістю влади масовими протестами тисяч людей, позбавлених житла та тих, що животіють у тяжких умовах. Кількість безпритульних у країні приблизно 100 тис. осіб, а два млн. живуть у поганих умовах. Обидва головних кандидати на посаду президента Франції — голова МВС Ніколя Саркозі й видатний діяч Соціалістичної партії Сеголен Руаяль — обіцяють виборцям поліпшити стан справ щодо цього.
Грецькі студенти проти платної освіти
Студентська демонстрація в Афінах закінчилася зіткненнями з поліцією. Молоді люди підпалювали автомобілі, розбивали вітрини магазинів і закидали поліцію камінням. Варта порядку у відповідь застосувала сльозоточивий газ. На вулиці столиці Греції вийшли понад три тис. осіб. Більшість із них — студенти. Вони протестували проти прийняття проекту реформ освіти, який, на їхню думку, значно погіршить якість навчання. Зокрема, документ передбачає діяльність платних вищих учбових закладів на території країни. Законопроект нині обговорюють грецькі парламентарії. Якщо його приймуть, то необхідно буде вносити й зміни до Конституції. Більшість грецьких парламентаріїв планують підтримати даний закон. У цьому випадку документ набере чинності вже 2008 року.
