Обама закликав політиків замислитися...
Президент США Барак Обама закликав американський народ до єднання в ім’я жертв трагедії в Тусоні, де під час зустрічі конгресменки Габріель Гіффордс із виборцями було застрелено шість осіб, а ще 13 отримали поранення. Виступаючи на траурній церемонії, Барак Обама зауважив, що політичні дебати й розбіжності в американському суспільстві стали дуже гострими. «Важливо, аби ми на мить зупинилися і переконалися в тому, що ми розмовляємо один з одним так, щоб наші слова допомагали, а не ранили й убивали», — додав президент. Ушанувати пам’ять загиблих на баскетбольній арені Університету Арізони зібралися понад 14 тис. осіб. Виступаючи перед присутніми, президент розповів, що депутат конгресу Габріель Гіффордс, яка отримала важке поранення в голову, вперше з моменту замаху розплющила очі. Напередодні колишній президент США Білл Клінтон, перебуваючи на Гаїті, заявив Бі-Бі-Сі, що політичний клімат в Америці має змінитися після замаху на Габріель Гіффордс і вбивства шести осіб в Арізоні. Екс-президент вважає, що цій події прямо чи опосередковано сприяла домінуюча в країні політична риторика. Білл Клінтон закликав конгресменів понизити градус політичних дебатів. «Цей випадок укотре підтверджує, що наші політичні розбіжності не повинні перетворюватися на демонізацію: «Якщо ти не згоден зі мною, ти поганий американець», — додав Клінтон. У свою чергу, колишній губернатор Аляски Сара Пейлін, чиї різкі слова щодо політичних противників багато хто згадав після «кривавої суботи» в Арізоні, заявила, що не відчуває своєї провини в події.
Берлусконі можуть позбавити політичного імунітету
Конституційний суд Італії розглядає можливість проведення референдуму стосовно того, чи можна притягувати до суду голову Ради міністрів Італії Сильвіо Берлусконі, не чекаючи його звільнення з цієї посади. Як повідомляють італійські ЗМІ, очікується, що 15 членів суду винесуть вердикт: їм належить визначити, чи відповідає конституції закон, який передбачає, що прем’єра Італії не можна притягувати до суду доти, доки він залишається на своїй посаді. Газета Corriere della Sera наголошує, що коли КС Італії прийде до висновку, що цей закон суперечить положенням конституції, то можна буде обійтися без референдуму. Проте референдум може відбутися, якщо суд підтримає закон або ж визнає неконституційними лише деякі його положення. За проведення такого референдуму виступає партія «Італія цінностей». У разі скасування закону можна буде відновити розгляд відразу двох справ, фігурантом яких є Берлусконі: йдеться про звинувачення у фінансових махінаціях у компанії «Медіасет», що належить прем’єру, і звинувачення в підкупі свідка.
«Хезболла» влаштувала урядову кризу в Лівані
Одинадцять членів уряду Лівану, які представляють інтереси радикальної шиїтської партії «Хезболла» та її союзників, оголосили про свою відставку в середу, розгромивши кабінет Саада Харірі. Вважається, що уряд Лівану пішов у відставку, якщо його залишили щонайменше 11 міністрів. Причиною урядової кризи стали розбіжності всередині уряду через висновки Спеціального трибуналу ООН, що розслідує вбивство 2005 року Рафіка Харірі, — впливового політика і батька нинішнього прем’єра, заявив міністр енергетики Гібран Бассиль, який також подав у відставку. За непідтвердженими повідомленнями в пресі, трибунал може пред’явити звинувачення в причетності до вбивства членам керівництва «Хезболли». Ця партія заперечувала свою причетність до загибелі Харірі й чинила тиск на ліванського прем’єра, вимагаючи, щоб він оголосив це розслідування частиною американо-ізраїльської змови. Про розпад коаліції стало відомо, коли Саад Харірі зустрічався з президентом США Бараком Обамою у Вашингтоні. Дипломати із Сирії та Саудівської Аравії намагалися запобігти колапсу уряду, але не досягли успіху, повідомили джерела в ліванському кабінеті міністрів. Аналітики побоюються, що вихід «Хезболли» зі складу уряду може призвести до нового сплеску насильства між релігійними громадами Лівану.
У мексиканських нарковійнах загинули майже 35 тис. осіб
За даними, оприлюдненими урядом Мексики, за чотири останні роки в нарковійнах загинули 34 612 осіб. Опублікована статистика включає як втрати серед співробітників правоохоронних органів, так і цивільних людей. Як зазначають чиновники, в попередніх подібних звітах враховували лише осіб, пов’язаних зі злочинними угрупованнями. 2010 рік став найкривавішим із чотирьох років правління президента Феліпе Кальдерона, який оголосив війну наркокартелям. На зустрічі з представниками різних силових структур Кальдерон заявив, що його уряд усвідомлював те, що йому доведеться зіткнутися з дуже серйозними проблемами у сфері безпеки. Прес-секретар уряду Алехандро Пуаре заявив, що 2010 року були вбиті 15 273 людини. Він також зазначив, більшість вбивств сталися в трьох північних штатах країни: Чіхуахуа, Тамауліпас і Сіналоа. В інших штатах випадків насильство практично не зачепило: в Юкатані й Тласкалі минулого року зареєстровано менше десяти вбивств, пов’язаних із діяльністю організованої злочинності. Ситуацію в північних штатах правоохоронні органи пояснюють тим, що саме злочинні клани, які там змагаються, активно борються за сфери впливу. На фото: зброя, вилучена в одного із наймогутніших наркокартелей Familia.
