Українська економіка досить швидко оговталась від липневого шоку. За даними Держкомстату, за підсумками серпня зафіксовано зростання валового внутрішнього продукту на 5,9%. Головний статистик країни Олександр Осауленко в інтерв’ю «Українським новинам» навіть дозволив собі сміливо спрогнозувати подальше нарощування виробничих показників. На його погляд, до кінця року зростання ВВП може становити близько 6%.
Нагадаємо, що в липні вперше за три останні роки український ВВП скоротився на 5,6%. Міністерство економіки пояснило цей провал надзвичайно низьким урожаєм пшениці, що, за версією чиновників пов’язано з поганою погодою взимку та навесні. Загальне ж зниження обсягів виробництва в сільськогосподарській галузі в липні становило 31%. Справа в тому, що в минулому році основну масу урожаю пшениці було зібрано саме в липні, і в нинішньому роботи велися з великим запізненням. При цьому в інших галузях економіки в липні спостерігалося стійке зростання.
Цікаво, що Міністерство економіки, яке відповідає в уряді за прогнозування, менше нiж місяць тому передбачало продовження падіння ВВП в Україні і в серпні. «Серпень буде негативний, інша справа — межа цієї негативності, а вже у вересні ми будемо мати знову позитивне зростання», — заявив міністр Валерій Хорошковський журналістам 18 серпня (цитата з «Українських новин»). Звичайно, уряду можна вибачити помилку в прогнозах на десяті частки, і навіть на цілі відсотки. Але в цьому випадку Міністерство економіки не змогло передбачити навіть загальний напрям розвитку виробничих показників, чекаючи замість зростання падіння.
Якщо врахувати, що на основі прогнозів Міністерства економіки Кабмін будує свою довгострокову політику і розраховує проект державного бюджету на наступний рік, то висновки напрошуються невтішні. Про яку якість державного регулювання економіки можна говорити, якщо уряд не в силах зрозуміти, в який бік буде рухатися економіка країни через місяць? Відзначимо, що в період між 18 серпня і вчорашнім днем в економічному житті України не відбувалися якісь надзвичайні події, здатні різко прискорити зростання валового внутрішнього продукту.
Заради справедливості, не варто виключати й іншу причину нестиковки між прогнозами Мінекономіки і Держкомстату — необ’єктивність даних статистики. Якість її роботи також останнім часом викликає немало запитань. Наприклад, той же липневий ціновий вибух дивним чином не був помічений у показниках інфляції. За даними Держкомстату, загальний ціновий показник за підсумками липня впав на 0,1%. У Мінекономіки цей казус пояснили затримкою передачі даних про ціни з областей, мовляв, криза буде відображена в показниках серпня. Але в серпні, за даними офіційної статистики, ціни впали ще більше — на 1,7%. В цілому, ніякої кризи, судячи з усього, в Україні не було. Економічного зростання і спаду — теж. Кожен може вибрати собі статистику або прогноз за смаком.
