На жаль, професійне свято певною мірою затьмарює той факт, що правознавці Вітчизни, всупереч практиці цивілізованих країн, так і не стали, в масі своїй, категорією високооплачуваних працівників (звідки в злиденній країні високі ставки й гонорари? — Авт.). І хоча престиж юридичних вузів як і раніше надзвичайно високий, як і потреба суспільства у висококласних фахівцях-юристах, ліченим випускникам сьогодні вдається знайти гідно оплачувану роботу, переважно, у приватних адвокатських конторах і юридичних фірмах. А на тих, хто вирішив зв’язати свою долю з державною службою, чекають «тяготи й нестатки» її у вигляді відсутності житла, мізерної оплати й кланової нетерпимості чиновницької ієрархії.
Парадокс: у чесність і справедливість носіїв юридичних знань, зобов’язаних обстоювати закон в Україні, ось уже п’ять років поспіль не вірить... переважна більшість населення країни (від 57 до 64 відсотків опитаних). Про це свідчать дані регулярних соціологічних опитувань громадян. (До речі, за останнім, провединим «СОЦІС-Геллапом», Президенту не довіряє 51% респондентів). Тим більшим є тягар відповідальності для тих юристів, для котрих слова «Честь» і «Закон» залишилися поняттями нерозривними.
№192 08.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
