Короткотерміновий візит в Україну новообраного президента Росії Володимира Путіна і через тиждень продовжує викликати гострі і часом суперечливі коментарі. І головним чином — із приводу поки що не обнародуваного механізму розрахунку України за свої газові борги перед Росією.
Тема залишається актуальною, оскільки слідом за В. Путіним Київ одночасно відвідали два російських газових генерали: голова ради директорів ВАТ «Газпром», екс-прем’єр Росії Віктор Черномирдін, який, за даними експертів «Дня», є порученцем В. Путіна, та президент міжнародної групи «Ітера» Ігор Макаров. Їх обох, але кожного окремо, прийняв Президент України Леонід Кучма.
За повідомленням прес- служби глави держави, під час бесіди з В. Черномирдіним обговорювалися питання, пов’язані з українсько-російським співробітництвом в енергетичній сфері, зокрема, постачання російського газу в Україну. Питання, як мовиться, цікаве, особливо з урахуванням того, що ні минулого, ні нинішнього року Росія (а точніше, ВАТ «Газпром») не постачала газу Україні. Вона лише платила (газом, тобто бартером) за транзит свого газу територією України. Про що ж тоді переговори? Російська Інтернет-газета «Утро» (http://www.utro.ru) у зв’язку із цим поширила інформацію про намір «Газпрому» «прибрати з українського ринку посередника — компанію «Ітера», яка вже давно підозрюється в зловживаннях». Ця версія виглядає досить правдоподібною (хоча працівник прес-служби «Ітери» Євген Александров сказав «Дню», що такі твердження не більше ніж підступи недоброзичливців «Ітери», яка є найбільшим постачальником газу в Україну). Інакше навіщо б В.Черномирдіну та І. Макарову зустрічатися (про це також повідомив Є. Александров) не в Москві, а в Києві?
Тема «Ітери» цікава для нас у цьому випадку лише продовженням тертя по лінії «Газпром» — російський уряд (міністр палива й енергетики Віктор Калюжний) — «Ітера» і дуже цікава тим, як Київ, що, природно, намагається отримати в цій ситуації роль арбітра, зуміє їх використати для зниження «газово-боргового» тиску на Україну.
Офіційно ситуація виглядає так. У ході переговорів у Києві Л. Кучма та В. Путін доручили урядам за 30-денний термін розробити механізм обслуговування українського боргу за газ. При цьому Україна намагається провести реструктуризацію своїх боргів ($1,4 млрд.) на 5—7 років. Інструментарій цієї реструктуризації, як вважає Інтерфакс-Україна, мають обговорити на майбутній зустрічі Віктора Ющенка з першим віце-прем’єром РФ Михайлом Касьяновим.
Поки українська преса будує припущення із приводу конструкції загадкового механізму, сторінками російської преси гуляють повідомлення (нехай і без посилань на джерела інформації), які претендують на 100-відсоткову достовірність. Наприклад, газета «Известия» твердить: «Віктор Черномирдін прибув в Україну, щоб обговорити деталі нової схеми відшкодування газових боргів, які становлять, за оцінками Москви, 2,1 млрд. доларів, а за підрахунками Києва, — понад 1 млрд. доларів. Раціоналізаторська пропозиція зводиться до створення українсько-російського спільного підприємства для транзиту газу. При цьому контрольний пакет — у руках Москви.
Це СП та обіцяні Президентом Кучмою «жорсткі заходи» мають припинити нелегальний відбір російського газу із транзитного трубопроводу. За даними «Газпрому», Україна вкрала в нього 7,1 млрд. кубометрів енергоносія. Києву пояснили: якщо він погодиться на зазначені умови створення СП, то платежі щодо газових боргів будуть відстрочені. До того ж, Україна запропонувала Росії оплачувати транзит не газом, а грошима, частина з яких піде на відшкодування накопиченого боргу. Більше того, для його погашення уряд Кучми передасть Росії акції найкращих українських підприємств. Їхній перелік ще не затверджено, але вже відомо, що йдеться, зокрема, про унікальний Миколаївський глиноземний завод. Залишаються в силі попередні обіцянки Києва передати Росії свої МіГи-29. Також у рахунок газового боргу. Маються на увазі понадштатні, щось на кшталт «зайвих» бойових літаків. Їх хочуть постачити як взаєморозрахунки між РАТ «Газпром» та фінансово-промисловою групою «Департамент розвитку авіації». Як запевняє Київ, «Департамент» займеться модернізацією МіГів і до цих робіт залучать українських учених».
Тим часом один із керівників СП «Газтранзит», яке справді створювалося в Україні ще за часів прем’єрства Павла Лазаренка, повідомив «Дню», що завдання підприємства залишилися без змін (як відомо, воно задумувалося для збільшення подачі російського газу через територію України в Туреччину). Однак, за його словами, Європейський банк реконструкції та розвитку не надає кредиту, за рахунок якого передбачається вести роботи для будівництва газопроводу, доки країни-учасниці (Росія та Україна, яким належить по 50% акцій) не наповнять статутного фонду СП. Однак справа в тому, що, виходячи із заборгованості за газ, саме Україна має внести гроші за обох учасників, а згодом провадити всі роботи і купувати обладнання.
До речі, українські експерти досить скептично ставляться і до реальності пропозицій українського уряду щодо оплати валютою за транзит російського газу територією України. Адже відповідну кількість газу все одно треба буде купувати і навряд чи від цього залишаться які-небудь кошти на оплату боргу. А щоб Україна не намагалася купити газ дешевше, Росії не потрібні конкуренти на українському ринку. У цьому світлі повідомлення газети «Утро» набуває і значної достовірності, і серйозного значення.
