Оскільки багатосторінковий епістолярний документ має декількох
адресатів, у кореспондента «Дня» є можливість цитувати за оригіналом. Дослівно
обставини змальовані так: «Коли я був головою Верховної Ради, на одній
з конфіденційних зустрічей з одним із керівників держави, при обговоренні
питання, як забезпечити «порядок» у Криму, де нагнітають пристрасті нібито
комуністи, було запропоновано усунути фізично лідера Компартії Криму Леоніда
Грача. Натомість було обіцяно... (так у листі. — Т.К.). Я, тоді молодий
голова парламенту, завжди серйозно готувався до зустрічей у Києві, боявся
щось важливе упустити, тому для пам’яті й аналізу, і тільки для цього,
все записував на диктофони...» Далі йде вказівка на те, що у разі якихось
неприємностей з Євгеном Супрунюком «копії й оригінали подадуть надійним
журналістам і у дві міжнародні організації».
Залишимо поки питання про те, що коли «замовлення на усунення»
видавалося самому Супрунюку — то у світлі «мокрих» справ, де він ніби-то,
за інформацією правоохоронців, «засвітився» — це його зізнання — просто
як ложка до обіду: дуже вчасно і доречно. На жаль, уміння прорахувати наслідки
своїх дій і фантазій ніколи не були сильною стороною екс-спікера Супрунюка...
Але зараз цікаве інше: в день виходу газети «Крымская правда»
прокуратура АРК порушила кримінальну справу про підбурювання до умисного
вбивства. У зв’язку з чим Євгену Супрунюку запропонована «добровільна явка
на допит» — «у разі» якої прокуратура «гарантує йому дотримання його конституційних
прав». Опускаючи питання про те, чи є «недобровільне затримання», навпаки,
гарантією недотримання конституційних прав, спробуємо зрозуміти інше: чому
досі вся епопея з Євгеном Супрунюком, все, що сьогодні навішується на період
його правління (а сам Грач неодноразово стверджував, нібито тієї пори на
верхніх поверхах кримського парламенту засів криміналітет, який вершив
усі справи в республіці), ніяк не пов’язується з головною діючою фігурою
того періоду — прем’єром Анатолієм Франчуком?
Ніколи Супрунюк не став би головою ВР, якби не був по-сімейному
близький до дому Франчуків, ніколи б Президент не схвалив би «піднесення»
головного пожежника на пост керівника республіки, якби не клопотання та
гарантії обох Франчуків. І тільки коли ВР зажадала звіту уряду, внаслідок
чого Анатолій Франчук, вже ставши народним депутатом, змушений був дуже
неохоче залишити посаду, зірка Супрунюка почала скочуватися вниз. Утім,
у його листі є і про це: «Саме тоді один iз найближчих членів сім’ї одного
керівника України в різкій формі попередив мене: «Не лізь, куди не треба
й не чіпай «Ф», а то побачиш, що з тобою буде...». Франчук знову в’їхав
у прем’єрське крісло вже після відставки Супрунюка і на інших плечах...
Але це в Криму не публікується, ця тема чомусь нікому не цікава. Хоча саме
вона — запорука того, що Євгена Супрунюка шукатимуть довго-довго, але якщо
сам він не зробить чергову дурницю — ніколи не знайдуть...
Зустрівшись у понеділок вранці з журналістами, Леонід Грач
сказав: «Публікація дуже серйозна. Вважаю, що правоохоронні органи повинні
на неї відповісти. Прокуратура абсолютно правильно і оперативно відреагувала.
Треба прискорити пошуки Супрунюка, щоб дати йому можливість відповісти
— правда це чи блеф».
Кримський спікер повідомив також, що відразу довів до відома
Президента, котрий «як людина, звісно, обурився», пообіцявши, що відповідні
розпорядження буде віддано відповідним органам.
А кримський прем’єр Сергій Куніцин на своїй прес-конференції
скептично зазначив: «Думаю, що Грач не повинен серйозно сприймати ці публікації
й ці речі. Тим більше, знаючи Супрунюка...»
