Підлеглі нашого співрозмовника «в результаті оперативно-розшукових заходів виявили та вилучили зроблені Романом дві рушниці, пістолет, набої до цієї вогнепальної зброї, арбалет і купу стріл...» Юний послідовник Калашникова вже наближався до завершення роботи над... власним «типом» ракети «земля—повітря» і ще одного пістолета. «Працював переважно з молотком і зубилом. Решту деталей виготовляв у шкільній токарній майстерні», — продовжує В.Туринський. Каже, що вчора віддали зроблене Романом на експертизу, і експерти, почувши про виробника, вигукнули хором: не може цього бути! «Приціл його арбалета регулюється на звіра, рибу», — характеризує доробок юного зброяра начальник райвідділу міліції. Примітно, що Роман не мав ні відповідної літератури, ні «зразків». «Сидить на уроках і щось креслить», — пригадують про свого учня вчителі. А він, виявляється, потім, у позаурочний час, за власними кресленнями виготовляв зброю. Навчається посередньо. На допитах розповідає, що успішно випробував свої вироби: після них на вулицях Полонного стало менше котів і собак. Батько Романа — столяр, мати — працівник однієї райустанови. Молодший брат Романа поки що не виявляє особливого хисту до якоїсь певної справи. Що робити з талановитим одинадцятикласником? В.Туринський радиться зі своїм начальством у Хмельницькому та прокурорами...