Як надалі розвиватимуться відносини Росії та Заходу? Це питання стає дедалі актуальнішим після нещодавнього виступу віце-президента США Діка Чейні, який обвинуватив Москву у відході від демократичних реформ. Приводом для нових гострих обговорень послугувало недавнє послання Федеральним зборам президента Володимира Путіна, який порівняв США з «вовком», який «їсть і нікого не слухає».
«Відносини між США та Росією опустилися до найнижчої точки за останнє десятиріччя після різких закидів Володимира Путіна на адресу Вашингтона у відповідь на критику, що прозвучала минулого тижня», — так прокоментувала британська газета «Гардіан» останній виступ російського президента. «Погіршення відносин між двома країнами в той час, коли Америка намагається переконати Росію підтримати резолюцію з ядерної програми Ірану в Раді Безпеки ООН, виглядає для США ризикованим», — вважає видання. «Дейлі телеграф» у свою чергу вбачає у висловлюванні російського лідера «привида холодної війни із загрозою гонки озброєнь».
Нагадаємо, що, виступаючи на Форумі «Загальне бачення спільного сусідства», Дiк Чейнi заявив, що Росія обмежує права своїх громадян, перетворює енергоносії на інструмент для маніпуляцій і шантажу, а також проводить дії з підриву територіальної цілісності сусідніх країн або втручання в тамтешні демократичні процеси. На думку другої за політичним впливом у США особи, Росія повинна зробити вибір на користь повернення до демократії, що гарантує їй більший успіх і повагу з боку сусідніх держав.
Кілька разів виступ впливового американського політика коментував міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Голова російського зовнішньополітичного відомства розкритикував озвучені американським державним діячем обвинувачення в тому, що російський уряд «нібито підриває територіальну цілісність своїх сусідів». Як контраргумент, С. Лавров заявив, що на початку 1990 х років ціноюжиття російських миротворців було зупинене кровопролиття в Грузії та Молдові. Він також спростував факт використання Москвою енергоносіїв як знаряддя шантажу та залякування. «За останні 40 років наша країна, ні СРСР, ні Російська Федерація, жодного разу не порушила контракту на поставку нафти та газу за кордон», — зазначив С. Лавров.
Чи зможе виступ Діка Чейні вплинути на позицію Росії? Чи є адекватною реакція Росії на критику віце-президента США?
КОМЕНТАРІ
Бартош ЦИХОЦЬКИ, Центр східних досліджень, Польща:
— Заява Діка Чейні — це щось нове в американській політиці. Досі чиновник і політик такого високого рангу не висловлював на адресу Росії настільки різкої критики. Звісно, Вашингтон мав підстави для критики. Чому США саме зараз порушують тему демократії в Росії? Адже ці тенденції, які ми бачимо сьогодні в Росії (справа ЮКОСу, НТВ), виявляються давно. Очевидно, що російсько-американські відносини перейшли в іншу фазу. Не хочу сказати, що вони рухаються в напрямі кризи. Утім, очевидно, що з обох сторін існує напруження. Цілком можливо, що США хочуть вплинути на Росію, використовуючи головування Москви у «вісімці» (незабаром у Санкт-Петербурзі відбудеться саміт цієї групи). Для Росії важливо, щоб цей саміт пройшов вдало та став подією, яка додасть Росії престижу та підтвердить глобальну роль Росії. Якщо США порушать на ньому тему демократії, почнуть критикувати Росію за недотримання прав людини, то це буде провал. Питання лише в тому, на які кроки готова піти Москва, щоб США не критикували Росію в Санкт-Петербурзі. Очевидно, Вашингтон хоче отримати від Росії зрушення з позиції навколо Ірану.
Використання Росією енергетичних важелів для тиску на колишні республіки СРСР не може бути елементом торгу. США зацікавлені в тому, щоб обмежити монополію Росії на поставки газу, нафти в Європу з центральноазіатських країн. Є запитання щодо політики Росії відносно країн СНД і насамперед — щодо України. Це теж не подобається США та породжує велику тривогу й запитання в Європейському Союзі.
Віктор МАРТИНОВИЧ, заступник головного редактора «Белгазеты», Білорусь:
— Безумовно, з боку Росії є елемент переборщування в реакції на виступ віце-президента США. Що стосується російської зовнішньої політики, то останні кілька років ми спостерігаємо надмірне реагування на будь- які інформаційні приводи, що особливо генеруються на Заході. Ми бачимо, як нервово, на грані скандалу, Росія реагує на події в Грузії.
Коментар, який прозвучав до слів Діка Чейні, зумовлений дедалі більшою слабкістю Росії, її нездатністю втримувати у сфері свого впливу всі країни СНД. Співдружність, по суті, тріщить по швах, воно розвалюється. Грузія й Україна вже сумніваються у доцільності свого членства в цій структурі. У результаті свого політичного безсилля Росія не може зберегти в полі впливу всі країни СНД, крім Білорусі. Зараз настав той етап, коли Росія вимушена остаточно самовизначитися — в тому числі й на міжнародній арені. Не володіючи необхідною політичною вагою, вона поки що продовжує будувати таку собі подібність великої імперії. Ця суперечність буде коренем у всіх подальших конфліктах між Росією та Заходом, Росією та США.
Чи зможе заява Чейні вплинути на Росію? Я переконаний — ні на йоту. Навіть якщо президент США Джордж Буш зважиться під час спільної прес-конференції з Володимиром Путіним покартати свого російського колегу, звернувши увагу на ситуацію з правами людини. За моїми даними, між чиновниками кремлівської адміністрації та Євросоюзу постійно тривають дискусії з приводу того, щоб білоруська влада пом’якшила свою жорстку позицію щодо політичних опонентів. Однак Росія навіть не намагається вплинути на ситуацію, Путін зустрічається з Лукашенком, нічого не змінюється. Тому я вважаю, що заява Чейні до жодних змін не приведе. Більш того, вона може непрямо загострити позицію Росії.
