Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

КРИВАВИЙ СЛІД

28 серпня, 1998 - 00:00

Два смертнi вироки винесла у вівторок (25 серпня)
колегія з кримінальних справ Чернігівського обласного суду під головуванням
Віталія Школьного. До вищої міри покарання засуджено 33-річного прилуцького
безробітного Валентина Наумця і 32-річного помічника бурильника Сергія
Кривуша.

НЕРОЗКРИТИЙ ЗЛОЧИН

Несподіване зникнення продавщиці одного з місцевих кіосків не залишилося
непоміченим допитливими прилучанами. Не з’являвся на людях і її друг, підприємець
Олександр. Неспокійна цікавість знайомих привела до квартири Олександра
Філоненка слідчого міськпрокуратури. 24 жовтня 1997 року в квартирі було
виявлено трупи 30-річного господаря і 18-річної Наталії Запари. Слідчо-оперативну
групу очолив начальник слідчого відділу прокуратури Чернігівської області
Віктор Шахов.

— Експертиза встановила, що Запару і Філоненка було вбито 21 жовтня
ввечері двома пострілами в голову з пістолета ТТ, — розповідає Віктор Шахов.
— Крім куль і гільз, у квартирі не виявлено жодних слідів. Усі речі цілі.
Близько 10 вечора хлопки (постріли) чули сусіди й один з городян, який
був поблизу на автобусній зупинці. Квартира зачинена, ключі зникли. Залишилося
припустити, що злочинець шукав гроші. Речі його не цікавили.

Тоді за оперативною інформацією в поле зору слідства потрапили 33-річний
безробітний Валентин Наумець і 32-річний помічник бурильника Сергій Кривуш.
Під час обшуку за місцем проживання Валентина вилучено обріз мисливської
рушниці 16 калібру без будь-яких відбитків пальців і 16 патронів до нього,
2750 доларів і золоті вироби.

ЯВКА З ПОВИННОЮ

Валентин Наумець розповідав слідству, що восени 1996 року продав квартиру,
а виручені гроші передав колишній дружині, яка поїхала до Рівненської областi,
через її двоюрідного брата. Співжителька Валентина Антоніна пояснювала,
що це гроші, одержані за квартиру.

— Інтуїція підказувала, що коханка Наумця і дружина Кривуша знають набагато
більше, ніж кажуть, — розповідає Віктор Шахов. — І ми «грали» на суперечностях
у свідченні. Під тиском доказів спочатку С.Кривуш, а відтак і В.Наумець
призналися в скоєних раніше злочинах.

25 лютого 1997 року в райцентрі Талалаївка невідомі злочинці розстріляли
сім’ю підприємця Володимира Луценка. А в жовтні в лісі біля села Красляни
грибники знайшли труп капітана Олексія Клеванова, який зник тоді ж, у лютому.
Виявилося, що обидва злочини — ланки того самого ланцюга.

ПОТРІЙНЕ ВБИВСТВО

Заарештовані за підозрою в розбійному нападі і вбивстві В.Наумець і
С.Кривуш свідчили слідству. Вони повідомили подробиці вбивства родини Луценків
і військовослужбовця Клеванова (про це «День» повідомляв в №№39, 206 за
1997 р.)

«Наприкінці лютого до мене підійшов Кривуш. Він мені запропонував з’їздити
до Талалаївки, пояснюючи це тим, що там живе багатий бізнесмен. Я на це
погодився, оскільки перед цим ми шукали, як заробити гроші», — признався
В.Наумець.

«Заробітки» коштували життя трьом людям і вогнепального поранення Наталії
Луценко. Капітана О.Клеванова «найняли» в автокооперативі нібито для того,
аби забрати залишену в сусідньому селі машину, в якій закінчився бензин.
Дорогою, погрожуючи пістолетом, Клеванова відвезли до лісу, прив’язали
до дерева і задушили. Приїхавши до Талалаївки, дочекалися В.Луценка біля
його будинку. Погрожуючи зброєю, змусили його дружину видати цінності,
після чого застрелили господаря (Володимиру вистрілили в голову і він помер
через добу в лікарні), його стареньку матір і вистрілили в голову дружині,
яка благала не вбивати дітей. Наталія дивом залишилася жива. На тій самій
машині повернулися до Прилук, поділили «зароблене», а вранці вирушили до
Києва позбуватися доказів — одягу, в якому «ходили на справу». У виявленій
машині Клеванова — її залишили на одній iз вулиць — злочинці не залишили
жодних слідів. Не було виявлено відбитків і в квартирі Луценка. Єдиним
доказом були забуті спохвату рукавички.

ТРУП У ВАННІЙ

8 грудня 1996 року у власній квартирі було виявлено труп підприємця
Анатолія Дороша. Експертиза встановила, що смерть настала внаслідок черепно-мозкової
травми 2-3 грудня.

— У слідства не було ніяких зачіпок, і розслідування кримінальної справи
призупинили, — повідомив Віктор Шахов. — І лише через рік з’ясувалося,
що вбивство Дороша — справа рук того самого В.Наумця.

Анатолій торгував на ринку і двічі 1996 року відвідував дідуся, який
живе у Франції. З його допомогою купив квартиру, меблі, апаратуру. Кухню
так і не встиг встановити.

— Слідством встановлено, що в квартиру Дороша завітав В.Наумець. Погрожуючи
пістолетом, він змусив жертву зв’язати собі ноги, відтак перевернув підприємця
на живіт і зв’язав йому руки за спиною. Кляп закріпив футболкою, обв’язавши
її навколо голови, і почав вимагати гроші, — розповідає В.Шахов. — Отримавши
$250 і 400 гривень, чотирма ударами молотка по голові вбив Дороша, а труп
перетягнув до ванної. Там його й знайшли з кляпом, зв’язаного, навколішки,
із зануреною в наповнену водою ванну головою. На місці злочину виявлено
знаряддя вбивства. І тільки 14 квітня 1998 року з озера витягнули сумку
з одягом В.Наумця, в якому він скоїв убивство. Аби речі пішли на дно, Валентин
поклав у сумку одну з двох своїх десятикілограмових гантелей. Другу було
виявлено за місцем його проживання.

ЗЛОЧИНЕЦЬ ЗАМІТАЄ СЛІДИ

Слідству стало відомо, що в серпні 1997 року в Росії загинув чоловік
співжительки В.Наумця Вадим. Його труп з чотирма вогнепальними пораненнями
в голову було знайдено 30 серпня 1997 року на 142 кілометрі траси Ноябрськ—Пурпе.
За фактом смерті, що настала в період з 1 по 10 серпня, прокуратурою міста
Муравленко Ямало-Ненецького автономного округу була порушено кримінальну
справу. Підозра знову впала на В.Наумця, який був знайомий з убитим і вимагав,
аби той розлучився з дружиною і залишив їй будинок. Вадим працював водієм
на Півночі. Там і обірвалося його життя.

Відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини з
цивільних, сімейних і кримінальних справ прокуратура Чернігівської області
одержала матеріали порушеної в Росії кримінальної справи.

— Експертизою встановлено, що Вадима і сім’ю Луценків убито з тієї самої
зброї — револьвера системи «наган» зразка 1895 року, — розповідає В.Шахов.
— Однак В.Наумець свою причетність до вбивства заперечував. Та його коханка
засвідчила, що купувала для Валентина квиток до Москви на 1 серпня, а після
повернення 10 серпня той пояснював їй убивство обізнаністю Вадима про причетність
Наумця до вбивства в Талалаївці і побоюванням, що Вадим повідомить про
це правоохоронним органам. Сама Антоніна боялася погроз розправи з нею
і дитиною з боку співмешканця.

ЗНИКЛИЙ ПІСТОЛЕТ

В.Наумець розповідав, що наган знайшов, а після вбивства сім’ї Луценків
викинув у Дніпро. Коли експерти встановили, що сім’я і Вадим убиті з одного
ствола, версія змінилася. Нібито Наумець перед вильотом Вадима на вахту
продав йому револьвер за $300. До «справ» В.Наумця додалася ще одна, порушена
раніше за фактом викрадення вогнепальної зброї у стрільця ВОХР Миколи Дем’яненка
в ніч на 19 жовтня 1995 року.

— Тоді троє невідомих опівночі проникли на територію комбінату хлібопродуктів,
побили стрільця ВОХР, зламавши йому ногу, і заволоділи револьвером системи
«наган» з сімома патронами калібру 7,62 мм, — розповідає В.Шахов. — Слідством
встановлено, що викрадення вогнепальної зброї шляхом розбійного нападу
здійснили жителі Прилук Валентин Наумець, Юрій Нестеренко і Юрій Медвідь.
Пістолет залишився у Наумця. З нього, як уважає слідство, Наумець тричі
стріляв у будинку Луценків, а чотири патрони, що залишилися, «дісталися»
Вадиму. Однак знаряддя злочину досі не виявлено.

ВИРОК

Майже місяць розглядала колегія з кримінальних справ Чернігівського
обласного суду кримінальну справу за обвинуваченням Сергія Кривуша і Валентина
Наумця в бандитизмі, розбійному нападі, замаху на вбивство, в зумисних
вбивствах з цілим букетом ухвал. У результаті скрупульозного судового розгляду
їхню вину доведено, Кривуша і Наумця засуджено до найвищої міри покарання.
За викрадення вогнепальної зброї у стрільця ВОХР 1995 року до чотирьох
і трьох років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму засуджено Ю.Нестеренка
і Ю.Медведя.

 

Сергій ЦИГАНКОВ, «День»
Газета: