В українській приватизації запахло черговим репутаційним скандалом. Верховна Рада зробила крутий поворот у справі повторної приватизації «Криворіжсталі». Законодавці ухвалили постанову, згідно з якою 93,02% пакета акцій, що належать державі в статутному фонді ВАТ «Криворіжсталь», залишаються в державній власності. За цю постанову проголосували 256 народних депутатів із 400 зареєстрованих у залі.
У постанові Президенту України рекомендується вжити заходів для збереження у власності держави пакета акцій «Криворіжсталі» та припинення проведення конкурсу з його продажу. Кабінету Міністрів і Фонду державного майна також рекомендується вирішити у встановленому порядку питання, пов’язане з оголошенням конкурсу з продажу акцій «Криворіжсталі» та припиненням проведення цього конкурсу. Крім того, уряду доручено підготувати порядок продажу продукції підприємства «Криворіжсталь» на відкритих аукціонах.
Того ж дня Верховна Рада підтримала в першому читанні два законопроекти, що пропонують взагалі заборонити приватизацію підприємства «Криворіжсталь». За законопроект про внесення змін до Закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який пропонує внести до цього переліку підприємство «Криворіжсталь», проголосували в першому читанні 256 народних депутатів із 397. Крім того, депутати підтримали в першому читанні законопроект про введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ «Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь». За цей законопроект проголосували 255 народних депутатів із 400 зареєстрованих. Проекти законів були внесені для голосування з ініціативи їхніх авторів — Людмили Кириченко (фракція Регіони України) та групи депутатів фракцій Компартії, «Уперед, Україно» і Народної партії. За них, зокрема, голосували НПУ, СПУ (ФДМ — її квота) та КПУ. Не підтримали законопроектів «Наша Україна», УНП, «Народний Рух України» і «Реформи і порядок», а також БЮТ і «Єдина Україна».
Симптоматично, що демарш парламентаріїв стався наступного дня після закінчення терміну прийому заявок на участь у конкурсі з покупки «Криворіжсталі». Згідно з його умовами, претенденти на покупку комбінату мали підтвердити свої наміри, внісши на рахунок Фонду держмайна заставу в розмірі 10% від початкової ціни акцій. За даними ФДМ, на рахунок Фонду надійшла застава для участі в конкурсі від компаній «Mittal Steel Germany GMBH», «LLC Smart-Group» і консорціуму «Індустріальна група». До речі, напередодні компанія Рината Ахметова «SCM» відмовилася від участі в конкурсі через «юридичні ризики». За дивовижним збігом, буквально наступного дня група депутатів організувала «юридичний ризик» у вигляді згаданої постанови.
Навряд чи вчорашні парламентські ігри можуть зірвати сам конкурс. А ось вплинути на ціну, пограти на пониження — цілком. Директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю й інвестицій Олександр Рябченко сказав «Дню», що ухвалені парламентом закони щодо «Криворіжсталі» могли б зупинити приватизаційний конкурс тільки в одному випадку: якби вони набули чинності до 24 жовтня. Оскільки за процедурою це неможливе, то, за словами О. Рябченка, форс-мажорні обставини не настануть і ці закони не вплинуть на проведення конкурсу. Зовсім інша справа з постановою Верховної Ради, що може бути опублікована вже найближчими днями. На думку експерта, вона може стати приводом для серйозних дискусій навколо подальшої долі конкурсу. Але в будь-якому випадку рішення про заборону приватизації «Криворіжсталі», за словами О. Рябченка, — «це серйозне», що позначиться на конкурсі. Водночас О. Рябченко вважає, що три основні претенденти на покупку «Криворіжсталі», які неодноразово виходили зі скрутних ситуацій на приватизаційних конкурсах, «не здригнуться і цього разу та не відмовляться від участі». «Думаю, вони йтимуть до кінця», — сказав він «Дню».
Один із учасників конкурсу — російсько-українське ТОВ «Смарт-груп» — вважає необхідним, щоб Президент України наклав вето на постанову Верховної Ради про збереження меткомбінату у власності держави. Про це агентство Інтерфакс-Україна повідомили в інформаційному відділі компанії «Смарт-груп». За словами співрозмовника агентства, для участі в конкурсі компанії відтягнули значні кошти зі свого обігу, сума витрат вельми значна, і якщо держава вирішує щось змінити, вона повинна і відшкодувати заподіяні у зв’язку з цим збитки. Про можливості санкцій проти держави говорив учора і заступник голови ФДМ О. Бондар.
Віктор Ющенко, схоже, зрозумів усю серйозність ситуації. Йдеться про його особисту репутацію як гаранта інвестицій в Україну. «Ніщо не зупинить проведення 24 жовтня приватизації цього заводу», — заявив він учора в Лондоні. За словами глави держави, велику юридичну силу мають постанова Кабінету Міністрів про приватизацію «Криворіжсталі» та закон про приватизацію.
«Існує закон — найвище рішення парламенту, воно продубльоване найвищим рішенням Кабінету Міністрів. Виписані умови, і ніщо не зупинить проведення 24 жовтня приватизації цього об’єкта», — заявив він. «Це не «домашнє питання» — це резонанс для всього світу», — сказав Президент.
КОМЕНТАРІ
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ , віце-президент Асоціації суднобудівників України, екс-радник прем’єр-міністра в уряді Ющенка:
— «Криворіжсталь» — завод, що виробляє товари, широко відомі в усьому світі. І жодних особливих обмежень у частині їх використання немає (це ж не продукція оборонних підприємств, не танки, не гранати). І спроби залишити це підприємство в державній власності просто свідчать про бажання політичних сил зупинити очолюване Президентом наведення порядку. Зривається наведення порядку у відносинах бізнесу та влади. Це помилка.
Михайло ЧЕЧЕТОВ , екс-голова ФДМ:
— Тільки через 8 місяців після виборів президента визначилися: треба визнати, що приватна власність священна та недоторканна. І жодного просторікування про реприватизацію не має бути. Парламент розуміє, що конкуренція звужена, серйозні інвестори повідходили. Отже, знову хочуть сплавити гігантське підприємство за безцінь. Тому в цій ситуації розумно продемонструвати витримку і виставити «Криворіжсталь» на продаж через рік, коли минуть вибори, коли політичні війни вщухнуть, коли буде політичний штиль. Отоді прийдуть не два-три, а двадцять інвесторів. Отоді можна розраховувати отримати серйозного покупця, здатного забезпечити розвиток заводу та готового заплатити серйозні гроші до бюджету. Своєю нестабільністю ми всіх злякали, звузили конкуренцію. Це рішення підкреслює, що в парламенті є мислячі люди.
Василь ЮРЧИШИН , директор економічних програм Центру ім. Разумкова:
— Це погане рішення парламенту. У результаті буде ще сильніший удар по нашому інвестиційному клімату. Приватизаційний процес був поганий, але вчорашнє рішення ще гірше.
