Сьогодні ввечері в Українському домі відбудеться «велика» прес-конференція Віктора Ющенка. З урахуванням того, що чинний глава держави публічно підтвердив свою готовність брати участь як кандидат на майбутніх президентських виборах, спілкування Віктора Андрійовича з пресою, яке, до речі, транслюватимуть у прямому ефірі відразу п’ять телеканалів, можна вважати агітаційно-виборчим стартом.
Уже заявив про готовність узяти участь у виборчо-президентському марафоні і головний опозиціонер країни Віктор Янукович. У святкові Великодні дні лідер Партії регіонів без зайвої скромності зазначив: «Я впевнений у тому, що братиму участь у президентських виборах. А як можна не виставляти свою кандидатуру? Я — лідер партії, партія сьогодні є лідером національного рейтингу». Янукович також зауважив, що виступає обома руками «за» всенародні вибори президента. Це дуже важлива заява, бо останнім часом, у зв’язку з актуалізованою темою коаліції БЮТ і ПР, експерти зазначали, що ці дві політичні сили можуть змінити виборчі правила гри, зокрема — відібрати право обирати президента в нас із вами, рядових українців, і віддати його 450 народним депутатам. За такої схеми Янукович повинен був би стати главою держави, обраним депутатським корпусом, а Тимошенко — прем’єром із широкими канцлерськими повноваженнями. Логічно, що в цій формулі третьому — Віктору Ющенку — немає місця.
Але одна річ — розписана «від» і «до» схема виборів президента у Верховній Раді, інша — всенародний плебісцит. Ющенко і Янукович заявили, що висуватимуть свої кандидатури. Чітко натякнув про бажання поборотися за ключову посаду в державі і екс-спікер Арсеній Яценюк. Мовчить лише прем’єр Тимошенко. Але і в мовчазній позиції Юлії Володимирівни між рядків читається чітке «так». Голова Кабміну не сказала про висунення своєї кандидатури, але прем’єр-міністр ось уже кілька місяців поспіль веде активну телевізійну агітацію, віщаючи нації про те, що уряд у такий складний кризовий час підставив кредитне плече аграріям, розробив спецпрограму порятунку вугільної галузі тощо. Така собі багатоходова гра з чітким влученням у конкретну цільову аудиторію.
Юлія Тимошенко каже, мовляв, її прем’єрська посада за кризових умов — це електричний стілець. Однак насправді концентрація в її руках важелів виконавчої влади, а також доступ до бюджетних (та інших) ресурсів — швидше, козир у президентській кампанії лідера БЮТ. Безумовно, в ролі опозиціонера з Тимошенко не можуть змагатися ні Ющенко, ні Янукович, ні обидва Віктори ,разом узяті. Опозиція — це чудово перевірене Тимошенко політичне поле, граючи на якому вона відчуває себе мов риба у воді. З цього погляду виборчий старт Юлії Володимирівни можна було починати з опозиції, однак, не за нинішніх умов. Адже ставши головою уряду з префіксом «екс» лідер «серцевих» не повернеться навіть до парламенту, оскільки мандат депутата Ради нинішнього скликання їй уже ніхто не поверне. Тож, зрозуміло, що Юлія Тимошенко триматиметься за нинішню посаду щосили.
Із парламентського плацдарму стартуватиме Арсеній Яценюк. Стрімко зростаючі рейтинги екс-спікера, а нині — рядового народного депутата, схоже, не на жарт непокоять топ-трійку: Ющенко — Янукович — Тимошенко, які за допомогою своїх парламентських фракцій активно будують законодавчі бар’єри для кандидатів-новачків. Днями регіонал Юрій Мірошниченко озвучив лунаючу в парламентських кулуарах інформацію про можливе підняття вікової планки для кандидатів у президенти до 40 років. (Яценюку, до речі, 22 травня виповниться 35 років). Однак нижня планка у 35 років для президента записана в Конституції, що означає прийняття змін на двох сесіях, тобто не раніше вересня, коли передвиборча кампанія буде в розпалі.
Але ключова заковичка для реалізації такого сценарію полягає в тому, що для прийняття «вікових» змін необхідні 300 голосів. Чи знайдуться вони в Раді — ще велике питання, адже попри те, що лідери двох великих фракцій БЮТ і ПР переступили 40-річний рубіж, часто-густо нардепи демонструють індивідуальну, особливу позицію. Тож і тут можливі неприємні для Тимошенко та Януковича «сюрпризи».
Під час недавнього круглого столу російський політолог Євген Мінченко підтвердив тезу про те, що «бувалі» стараються обрубати виборчі перспективи порівняно нових політиків на кореню.
«Рішення провести президентські вибори восени поточного року, а не взимку наступного — компромісне. Гадаю, в наближенні дати виборів зацікавлені і БЮТ, і Партія регіонів, оскільки їхні рейтинги (у БЮТ — швидше, у регіоналів — повільніше) знижуються. І їхнє завдання — не дати часу на розкручування нових проектів. У цьому ж зацікавлені комуністи та Литвин», — зауважив, зокрема, експерт.
Поки політики, замість консолідованої боротьби з кризою, кожний окремо активно тасує виборчо-законодавчу колоду, рядові українці демонструють «дива» електоральних симпатій. Виявляється, більшість жителів нашої держави вважають, що Леонід Кучма та Леонід Кравчук були кращими президентами, ніж Віктор Ющенко. Про це свідчать результати національного щомісячного березневого дослідження «Омнібус» (Omnibus), проведеного компанією «ТНС Україна» (опитано 1200 респондентів у віці 16—75 років). Лише 7% українців вважають, що діючий гарант Конституції був кращим президентом за історію незалежної України. Найчастіше політиком, який краще інших впорався з обов’язками президента України, респонденти обирали Кучму — 39%. Кравчука — 21% українців. 27% учасникам дослідження важко відповісти на це запитання, а 6% і зовсім відмовилися від відповіді.
Леонід Кучма, вочевидь, натхненний дослідженням про «ідеального президента», заявив, що повертається у велику політику. Екс-президент висловив готовність стати учасником громадського руху «Нова Україна», співзасновники якого — колишні його соратники. Кучма запевнив: роботу в «Новій Україні» використовуватиме, щоб публічно висловлювати свою позицію. У Раду балотуватися не збирається, а ось на запитання, чи хоче повернутися в президентське крісло, відповів: «Якщо ви будете «за», хіба я повинен відступати?». Щоправда, потім додав: «Це жарт». Можна було б посміятися, звичайно, якби не вибори в Києві. Усі також реготали над шансами епатажного Черновецького, коли ВР із подачі БЮТ та НУ-НС призначила нові мерські перегони в столиці. І що? Зараз невесело навіть «улюбленим бабусям» Леоніда Михайловича.
Уже сьогодні очевидно, що трійка кандидатів на посаду президента — Ющенко, Тимошенко і Яценюк (у них, по суті, спільне електоральне поле) гратимуть на Януковича. Дивно, проте на Сході країни досі не з’явився сильний кандидат, який міг би стати серйозним конкурентом лідеру Партії регіонів. Якщо Арсеній Петрович, Юлія Володимирівна і Віктор Андрійович у проміжку між першим та другим туром не об’єднаються (в це віриться, однак, насилу ) переконлива перемога їхніми ж зусиллями буде за лідером «синьо-білих». Що тут сказати: блискучий реванш за фіаско 2004 року. До речі, перших електоральних ластівок уже видно. Ось як сьогодні розподілилися народні симпатії. Найбільші шанси на посаду президента України має Віктор Янукович, Юлія Тимошенко та Арсеній Яценюк, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Якби вибори глави держави відбулися найближчої неділі, то за Януковича проголосували б 25,6% українців, за Тимошенко — 14,4%, за Яценюка — 13,6%. Від трійки лідерів значно відстають лідер Компартії Петро Симоненко, спікер Володимир Литвин і чинний Президент Віктор Ющенко, яких готові підтримати 3,3%, 2,9% і 2,4% респондентів відповідно.
13,6% учасників опитування ще не визначилися зі своїми перевагами, 11,1% — хочуть проголосувати проти всіх, а 9,4% — не бажають брати участі в голосуванні.
При цьому якби до другого туру президентських виборів вишли Тимошенко та Янукович, то за чинного прем’єр-міністра проголосували б 27,3% опитаних, а за лідера Партії регіонів — 33,8%. А у випадку другого туру за участю Януковича і Яценюка політики б отримали 32,7% і 29,4% голосів відповідно. (Дослідження проводилося фахівцями КМІС із 26 березня по 17 квітня в 110 населених пунктах у всіх областях України та в АР Крим).
«На майбутніх президентських виборах переможе економічна криза. Причому вона вже перемагає фаворитів гонки, і це дуже серйозна проблема для них. За мірою гостроти і бруду ця виборча кампанія може не поступитися кампанії 2004 року», — вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. І справді, криза може обіграти всіх, адже, незважаючи на виборчу кампанію, що де-факто стартувала, серйозного плану виведення країни з фінансово-економічного кризового піке не озвучив ще ніхто. А криза, яку вже відчули на собі особисто близько 90% українців, не випарується сама собою, яке б красиве «заклинання» не вимовлялося б...
