2004 року чимало людей щиро вірили, що Україна швидко вступить до НАТО. Були навіть прогнози шанованих експертів, що це може статися 2008 року. Ми не сумнівалися, що вояки ОУН-УПА тепер уже точно отримають статус ветеранів. На жаль... Не вийшло. Зараз цих тем соромляться й обережно називають «гуманітарними питаннями». Мовляв, яке НАТО, які вояки УПА, коли криза на дворі — «маленький українець» думає лише про хліб насущний...
Наші західні партнери теж у песимізмі.
— Шлях України до структур НАТО буде довгим, — такий прогноз минулого тижня в Кракові зробив міністр оборони США Роберт Гейтс.
У перекладі з дипломатичної мови на людську це означає, що на нас махнули рукою? Дали на відкуп Росії? Мовляв, навіщо докладати зусиль, когось переконувати, якщо тут усе одно ніхто нічого не робить. Більше того, США й НАТО посилають дедалі сильніші сигнали примирення з Москвою, й 5 березня саміт НАТО на рівні міністрів закордонних справ розгляне питання про поновлення широкого діалогу з Москвою.
— Оцінки щодо України песимістичні, — заявив у тому ж Кракові американський фахівець із геополітики Збігнєв Бжезинський. — Я не хочу накликати біду, але певною мірою побоювання абсолютно виправдані. Зрештою, важко активно брати участь у майбутньому України, якщо самі українці не здатні дійти згоди для захисту власної незалежності.
Якщо фіаско з НАТО ще якось можна списати на зовнішній чинник, то статус вояків ОУН-УПА — це суто внутрішня справа України. З 2004 року Верховна Рада мала безліч можливостей ухвалити закон про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України й надати їм статус учасників війни. Не ухвалили. Побоялися. Чи то місцевих войовничих українофобів, чи то Кремля...
Тепер про це незручне питання всі дружно забули. Триває відкочування назад. Політики оминають ці «небезпечні» теми.
Днями у Львові лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк із жалем визнав, що закон про визнання ОУН-УПА поки є неможливим. Він цілком резонно зауважив, що частина 46-мільйонного населення України досі перебуває «під впливом того, що називалося радянською пропагандою, й до ухвалення закону просто не готова».
— Не треба давати приводу зовнішнім силам і йти на поводу в тих, хто хоче розколоти українське суспільство. Дайте час державі, дайте можливість попрацювати історикам.
Позиція Арсенія Петровича зрозуміла — йти за суспільними настроями легше й безпечніше. Виступаючи на «Інтері» й у інших шоу, Яценюк уже відкушує електорат як у Тимошенко, так і у Януковича. І скромно пишається, що за один день 12 тис. грн. перераховано на рахунок «Фронту змін» SMS-ками...
Зараз, схоже, настав час прагматиків. Але дуже важлива «пропорція». От тільки прагматикам не дано вести за собою. На це здатні лише «ідейні».
КОМЕНТАРI
Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України:
— Це доволі складне питання. Єдине, що, принаймні в період кризи, можна було би відкласти — це вирішення політичних проблем. Додаткові протистояння, ясна річ, нашому суспільству не потрібні. В українському суспільстві й так відчувається висока напруга. Отже, Арсеній Яценюк керується здоровим глуздом.
А коли прийняття закону про визнання вояків ОУН-УПА учасниками війни можна буде прийняти? Треба вивчити світовий досвід. Найкраще, іспанський, коли відбувалося протистояння франкістів та республіканців. Вирішити, що з цього досвіду брати, а що — ні. І нехай політики оприлюднять чіткий термін, на який відкладається вирішення всіх політичних проблем. Потім, коли цей строк закінчиться, всі уже мають бути готові до приняття рішень. А перед тим якраз і проводиться інформування громадян.
Тарас СТЕЦЬКІВ, народний депутат Верховної Ради, НУ-НС:
— Уже 18 років нам розказують різні політики, що, бачите, неможливо прийняти закон про визнання ОУН-УПА борцями за незалежність України та надати їм статусу учасників війни, бо народ не поінформований... Якщо в коаліції є політична воля, то вона за це може проголосувати. Більше того, в коаліційній угоді між БЮТ, «Нашою Україною» та Блоком Литвина цей пункт був прописаний. Хоч пізніше на вимогу Блоку Литвина він отримав більш завуальовану форму.
Очевидно, 2009-ий багатьом буде видаватися ненайкращим роком для того, щоб подібне рішення прийняти. Але я вважаю, що президентські вибори, що наближаються, не можуть бути аргументом проти прийняття такого рішення. Насправді досить тільки опублікувати висновки урядової комісії, які були зроблені ще п’ять років тому, щодо історичної ролі ОУН-УПА в боротьбі за незалежність України і зробити це масовим тиражем, показати про це декілька фільмів, щоб все стало зрозуміло. Парламент і вважається політичною елітою суспільства, він повинен йти на крок уперед і не зважати на історичні стереотипи та ідеологічні догми. Я вважаю, що за словами Арсенія Яценюка стоїть небажання конфліктувати з тими регіонами України, які сьогодні через різні причини зомбовані радянською і проросійською пропагандою.
