Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Круті «розборки» в маленькому окрузi

16 червня, 2000 - 00:00

Гучні передвиборні скандали для Запоріжжя — явище звичне. Однак, не цього разу. У ніч з 13 на 14 червня, в районі центральної прохідної акціонерного товариства «Мотор-Січ», гриміли пістолетні постріли. За офіційними даними — постраждало шість чоловік. Окрім важких тілесних ушкоджень, троє отримали вогнепальні поранення. Один з потерпілих знаходиться у реанімації.

Про суть конфлікту і хронологію розвитку кривавих подій, наступного ранку журналістам розповіли представники сторін, які, якщо можна так сказати, посварилися: директор автогенного заводу, кандидат у народні депутати у 78 виборчому округу Олег Марасин і керівники моторобудівного підприємства: генеральний директор В’ячеслав Богуслаєв, його заступник з кадрів і режиму Олімпій Пакатов, і, нарешті, Ярослав Сухий — кандидат від «Мотор-Січі», заступник директора зі зв’язків з громадськістю.

За словами директора автогенного заводу, один з його працівників, повертаючись додому після трудової вахти, вирішив, по дорозі, розклеїти кілька листівок з передвиборною програмою свого керівника. На нещастя, шлях додому пролягав через околиці моторобудівного заводу. Не встиг агітатор намазати листівку клеєм, як за його спиною пролунали два постріли. Хлопця тримав «на мушці» один із п’яти невідомих озброєних людей, які стояли на протилежному боці вулиці. Працівник автогенного спробував бігти, але раптом, прогримів черговий постріл і Віталій, так звали першу жертву, відчув пекучий біль під правою лопаткою. На щастя куля виявилася пластиковою. Як запевняє сам Віталій, отямившись від больового шоку, він вирішив повернутися на рідний автогенний і розповісти про те, що трапилося, директору. Пробратися «додому» вдалося дворами. Нападники, поки Віталій не «обрубав хвіст», переслідували свою жертву автомобільним ескортом.

Обурений тим, що трапилося, Олег Марасин взяв ще одного охоронця і виїхав на місце стрілянини. Віталій без великих зусиль упізнав своїх кривдників. Один з них, зривав зі стовпів листівки опонентів Ярослава Сухого. Спроба Марасина затримати порушника і відправити його до місцевого райвідділу міліції закінчилася бійкою. Стрілянина поновилася. Не чекаючи трагічних наслідків, директор автогенного вирішив припинити свавілля. Вискочив із автомобіля, витяг газовий пістолет і двічі вистрілив у повітря. На шум пострілів з’їхалася міліція. У свою чергу, заступник директора «Мотор-Січі» з кадрів і режиму Олімпій Пакатов розказує історію абсолютно інакше. За його словами, в ніч з 13 на 14 червня охорона «Мотор-Січі» сумлінно стояла на варті. Раптом, до прохідної під’їхала машина директора автогенного заводу. На чолі з Марасиним з неї вийшли двоє молодих людей, і ні з того, ні з сього, напали на охоронців «Мотор-Січі». Почали бити їх, після чого Марасин дістав пістолет і відкрив по людях вогонь. Пакатов заперечує, що першими стріляли його люди. На доказ його слів В’ячеслав Богуслаєв повідомив журналістам, що на озброєнні у охорони «Мотор-Січі» — нарізна, але ніяк не пластикова зброя. До того ж, за словами Пакатова, при затриманні, у працівників «Мотора», міліція зброї не знайшла. На запитання журналістів, яким чином на тілі у парубка, який клеїв листівки з’явилася пробоїна, заступник директора «Мотор-Січі» упевнено відповів: «Була ніч, була боротьба. Марасин стріляв і у своїх, і у чужих». Коли ж журналісти зауважили, що в працівника автогенного стріляли за годину до колотнечі, Олімпій Валеріанович запевнив мас-медіа, що слід від пластикового пижа на тілі потерпілого — ні що інше, як родима пляма.

Отже, є дві версії. Немає головного — істини. Уже надто суперечать один іншому коментарі очевидців перестрілки. По-перше, якщо охоронники «Мотор-Січі», тієї нещасливої ночі, дійсно були озброєні виключно табельною зброєю, тоді взагалі не зрозуміло, хто ж стріляв пижами? У Олега Марасина міліція вилучила газовий пістолет, і результати попередньої експертизи підтвердили, що стріляли газом! По-друге, із твердженням пана Пакатова про те, що на тілі у потерпілого працівника автогенного заводу ні що інше, як родима пляма, яка нагадує слід від кулі, погодитися ніяк не можна. Під час прес-конференції Олега Марасина, Віталій не посоромився оголити спину.

У будь-якому випадку, на території 78 виборчого округу ситуація надто нездорова. І найстрашніше те, що деяким борцям за владу це до душі. Перестрілка — прекрасна можливість для «перетягування» електорату. Незважаючи на відсутність слідчих висновків, статечні, поважні люди без тіні збентеження публічно нав’язують засобам масової інформації свою думку про мораль, честь і гідність. Як правило, це їм вдається без особливих зусиль. Нічого не вдієш. До аморальності мешканці Запоріжжя звикли...

Дмитро БРОВКІН
Газета: