«Ми остаточно розрубали гордіїв вузол та зламали дворічний російський опір», — заявив Кучма в Ашгабаті при підписанні чергової угоди про поставки до України наступного року 20 млрд. кубометрів газу, передає АП.
Ніби й не було угоди, підписаної цими ж президентами в цьому ж Ашгабаті в січні про щорічні поставки тих же 20 млрд. кубометрів газу до 2005 року, що тоді подавалося як беззаперечний успіх у подоланні газової залежності України від Росії.
Ніязов заявив, що Туркменістан готовий подати газ хоч наступного тижня. Проблеми транзиту з РАТ «Газпром» начебто владнано і «Газпром» підпише окрему угоду з цього приводу з НАК «Нафтогаз України». Контракт оцінено в $720 млн, причому 60 відсотків — $430 млн. — Україна береться оплатити товарними поставками. З цих товарних поставок 10 відсотків буде зараховано за спорудження в Туркменістані компресорних станцій (роботи було призупинено 1996 року через заборгованість Києва перед Ашгабатом). Ще Туркменбаші запросив українців, як передає Інтерфакс-Україна, будувати содовий завод (вартістю $400 млн.), міст через Амудар’ю ($88 млн.), розбудовувати нафтогазову структуру республіки. Конкретніше про це, очевидно, йтиметься під час візиту Туркменбаші до Києва в березні.
Здавалося б, все гаразд, але так здавалося вже не раз, востаннє — на початку року. Але ж із березня минулого року туркменський газ було перекрито востаннє, як би президенти не домовлялися про вирішення проблем. Багато хто в Україні натякає, що кожного разу йшлося перш за все про порядність українських партнерів — хоча жодного документального доказу невиконання тією чи іншою структурою своїх зобов’язань пресі так і не було пред’явлено.
Можливо, цього разу газова епопея розвиватиметься трохи за іншими законами — адже владі напередодні президентських виборів необхідно звітувати про успіхи перед народом. Але чомусь нафтогазові «гордієві вузли» української політики зараз видаються постійними й нескінченними.
№248 24.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
