Уряд отримав додаткове джерело для поповнення державної казни. «Підписано угоду зі Світовим банком (СБ) про залучення на 30 років трьох мільярдів гривень для покриття планового дефіциту бюджету... Вартість цих грошей — до 5% річних», — повідомила вчора прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.
Нагадаємо, що про тіснішу фінансову співпрацю з банком заговорили після візиту екс-спікера парламенту Арсенія Яценюка до Європи напередодні отримання Україною кредиту від МВФ. Після цього намір розширити фінансову співпрацю підтвердив і директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. «Наша стратегія роботи з Україною передбачає приблизно один мільярд доларів на рік, і ми попросили ще додаткові ресурси, аби покрити проблеми банківського сектора», — заявляв він.
Отримані гроші дозволять уряду компенсувати у держказні недоотримані надходження від податків та повністю виконати всі бюджетні зобов’язання. Щоправда, які саме зобов’язання, цього чи наступного року, Тимошенко не уточнила. Раніше ж, у ході наради з керівництвом регіональних органів виконавчої влади й міськими головами, присвяченій виконанню поточного бюджету, вона запевняла, що, незважаючи на світову кризу, надходження до казни не постраждають. Більше того, бюджет перевиконають «за інерцією», завдяки позитивній динаміці економічного розвитку країни у першій половині 2008 року. Такі слова підтверджувало і Державне казначейство України, за офіційною інформацією якого до загального фонду держбюджету в січні—жовтні 2008 року надійшло 150 мільярдів гривень (на 52,4 мільярда гривень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року). Про успішне виконання запланованих бюджетних показників відзвітувало і Міністерство фінансів України, повідомивши, що за 10 місяців 2008 року їх перевиконано на 6,5%. Однак пізніше міністр фінансів України Віктор Пинзеник заявив, що бюджетні показники 2008 року не буде виконано у повному обсязі саме через кризові явища в економіці.
На думку опитаних «Днем» експертів, кредит від Світового банку за озвученими умовами — дуже вигідний. Однак ефективність його використання залежатиме від того, на які бюджетні цілі підуть отримані гроші.
На думку заступника виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, «світові гроші» потрібно брати обома руками. Адже країна дуже потребує кредитні ресурси, а на міжнародних ринках їх і своїм дають неохоче. Хто ж має вільні ресурси, той із позичальника три шкури зніме. «Питання в тому, як буде використано ці гроші. Якщо їх спрямують за неправильно структурованим бюджетом, тоді користі жодної. Якщо ж їх пустять на серйозні проекти у реальному секторі економіки (інфраструктурні, будівництво, енергозбереження), то тоді користь, безумовно, велика», — вважає він.
Підтримує його думку економіст Борис Кушнірук. За його словами, українська стратегія розвитку повинна враховувати, що в найближчі роки криза нікуди не дінеться. Тому головне завдання — стимулювати внутрішній інвестиційний попит за рахунок держави. «Бюджет повинен бути збалансованим по видатках на соціальне «проїдання» і витратах на інвестиції та розвиток... Уряд має формувати дефіцитний бюджет, — вважає Кушнірук, — щоб, умовно кажучи, було 30—35 мільярдів гривень, які цілеспрямовано направлятимуться на інвестиційні проекти. У такому разі ми зможемо запустити виробництво, відновити кредитування, адже зараз немає у банків довіри ні до ринку, ні до жодного клієнта. Після цього з’явиться платоспроможний попит і довіра до підприємця. А це означає економічне відродження та стабілізацію економічної ситуації».
Які бюджетні дірки затикатиме уряд «світовими» грішми? На Грушевського мовчать. Коментарів від представників Світового банку вчора не вдалося отримати. Однак, проаналізувавши діяльність цієї установи в Україні за всі роки її існування, можна припустити, що однією з умов надання кредиту і була реалізація інфраструктурних проектів. Так, раніше Райзер заявляв, що метою розширення співпраці України і СБ є не тільки протистояння кризі, а реалізація проектів, які сприяють розвитку економіки країни. Стратегія ж партнерства банку з Україною передбачає інвестиції в інфраструктуру протягом 2009 року. Зокрема, мова йде про виділення декількох сотень мільйонів доларів на реконструкцію автодороги Київ—Харків і на допомогу з електрифікації основних ділянок мережі українських залізниць. В майбутньому планувалися й подальші інвестиції у транспортний сектор та у модернізацію енергетичного сектора.
