Сьогодні — останнє новорічне свято, і часто останній день «святкового» життя ялинки. Хтось, звісно, притримає її до Водохрещів, але більшість лісових красунь перекочують на смітник найближчими днями. Що ж станеться з ними далі?
У всьому цивілізованому світі ялинки переробляються з різними цілями. Наприклад, у Відні після новорічних свят у всіх районах міста щодня й цілодобово відкриті 414 майданчиків для приймання ялинок. Усі майданчики забезпечені вивісками, ялинки приймають безкоштовно. На переробку йдуть усі хвойні дерева, звісно, без кульок і дощиків. Ялинки подрібнюють і переробляють у паливні брикети. У Швеції новорічні ялинки плюс деякі види паперової та дерев’яної упаковки зазнають термічної утилізації — просто- напросто спалюються в невеликих міських котельнях. Завдяки цій технології більш як 13% шведів отримують тепло й гарячу воду.
Використати хвойну сировину можуть меблеві фабрики, підприємства з переробки тари, деревопереробні комбінати. З новорічних ялинок виходять технологічні тріски, які можуть згодитися у виробництві або на підстилку худобі. Так само не завадять ялинкові відходи дріжджовим заводам, що виробляють кормові дріжджі, не проти поласувати глицею кози й вівці. Ялинковими гілками можна топити котельні, а також заповнювати яри з метою упередження ерозії грунту. Загалом, аби була фантазія, а куди подіти тисячу кубометрів деревини (приблизно стільки щороку йде в сміття в містах-мільйонерах), — знайдеться.
В Україні ялинки або спалюють, або захороняють. Про альтернативу поки що ніхто не замислюється. В Управлінні охорони довкілля Київської міськадміністрації дуже здивувалися, почувши запитання про переробку ялинок. Керівник відділу відходів і вторинних ресурсів Державного управління екології та природних ресурсів міста Києва Олена Назарчук розказала, що в столиці ніяких програм з переробки новорічних дерев у щось придатне для подальшого використання не існує. Те саме говорять і експерти-екологи. Причому в цьому напрямку Україна відстає не лише від Європи, а й від колишніх республік Союзу. «У 80-ті роки в постсвятковий період вітчизняна промисловість істотно поповнювалася сировиною для ДСП і ДВП, — розповідає директор Київського екологічного центру Володимир Борейко, — школярі збирали ялинки, наче макулатуру та металобрухт, що до того ж мало й виховну функцію: було свого роду рекламою раціонального використання природних ресурсів». Сьогодні ж школярі можуть максимум розвести з ялинок багаття, — така розвага досить популярна серед міських дітей.
Про перспективи утилізації ялинок в Україні судити важко. В Росії, наприклад, шведи вже намагалися впровадити подібну систему. Куплені в столичних магазинах «ІКЕА» новорічні дерева після свят там приймали назад в обмін на купон, за яким можна було вибрати що-небудь з асортименту магазина на суму 150 карбованців (близько 30 українських гривень). Але лише половину ялинок повернули за винагороду. На цьому експеримент і закінчився...
