Ще кілька років тому столичний зоопарк був одним з улюблених місць родинного відпочинку киян та гостей столиці. Однак нині його образ став навіть дещо трагічним, зокрема і через смерть улюбленця відвідувачів слона Боя та інших рідкісних тварин. Про Київський зоопарк державного значення уже тривалий час відгукуються не як про успішну муніципальну структуру, у якої немає відбою від відвідувачів, а як про місце, де тварини утримуються у вкрай жахливих умовах і ледве виживають. Левова частка негативного образу виникла внаслідок діяльності попереднього керівництва. Нагадаємо, що останні роки директором зоопарку була Світлана Берзіна, яку у жовтні було звільнено за розпорядженням мерії, на її місце призначено Олексія Толстоухова.
За час попереднього керівництва про роботу столичного зоопарку ми чули лише негатив. Це і непоодинокі смерті тварин, і звільнення працівників, частково добровільні, а частково — примусові, а також чутки про фінансові махінації екс-керівництва не на користь зоопарку. Свою ложку дьогтю внесло і те, що три року тому зоопарк виключили з Європейської асоціації зоопарків та акваріумів — за неналежні умови утримання тварин. Через це він втратив можливість обмінювати та поповнювати колекції з іншими зоопарками Європи, а також отримав статус — одного з найгірших. Тож роботи у нового керівництва — непочатий край. Бо окрім відновлення позитивного іміджу, треба навести лад і в самому зоопарку.
Чи не найбільша проблема сьогодення — втрата значної частини колекції тварин зоопарку. Як повідомляє прес-служба Київського зоопарку, за даними його комплексної перевірки у зв’язку з резонансними фатами загибелі тварин за 2008 — початок 2010 року видовий склад тварин суттєво зменшився, з 396 видів залишилося 339, що складає майже 46%.
Якщо у 2007 році у зоопарку налічувалося понад три тисячі особин різних видів, то на початку 2010 їх було менше, ніж дві тисячі. Найбільше пропало дрібних, але досить дорогих тварин і птахів. Так, зникла унікальна пара білих какаду, що була єдиною на території СНД. Зникли й пари сенегальських і конголезьких папуг, лисий ібіс та ара — усього близько 200 птахів. Окрім них не стало ще й 86 особин ссавців різних видів, 47 земноводних і 505 риб.
Одному з українських видань директор Ялтинського зоопарку Олег Зубков розповів, що минулого року посередники з чорного ринку пропонували купити приматів та екзотичних папуг. Вони не приховували, що птахи саме з Київського зоопарку. Куди ж зникли тварини насправді або з яких причин загинули, наразі з’ясовує Контрольно-ревізійне управління.
— Результати роботи КРУ підтверджують втрати колекцій тварин. Частково це відбулося з природних причин, внаслідок біологічного віку, а частково — внаслідок непоповнення колекцій у зв’язку з виходом з ЄАЗА. Однак є і факти фінансових зловживань, але про них будемо говорити після закінчення перевірки КРУ, — зазначила прес-секретар Київського зоопарку Анжеліка Комарова.
Та про незадовільну роботу зоопарку свідчить і попередня перевірка, яку улітку провело Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Тоді експерти Мінприроди нарікали на те, що у зоопарку не введено у експлуатацію котельню, він опалюється старим котлом, а минулої зими виникали проблеми з його роботою, що призводило до порушення температурного режиму у місцях утримання тварин. Однак з перших днів роботи нового керівництва вдалося привести котельню у робочий стан і звірі мали тепло вже при першому похолоданні, на початку жовтня. Сподіваємося, що так само оперативно та ефективно будуть вирішені й решта проблем зоопарку.
Негативну оцінку отримали і водойми, де утримуються водоплаваючі птахи: через цвітіння води, замулення, засмічення та пересихання в окремих місцях. Не все ідеально було і з витратами на потреби зоопарку. Так, у 2008 році витрати на інформаційно-просвітницькі заходи складали майже 160 тисяч гривень, але на що саме вони були спрямовані — розшифровки цих витрат не існує. У 2009 році на юридичні та аудиторські послуги було витрачено більше, ніж три мільйони гривень, і знову ж — розшифровки цих витрат немає.
Так плачевна ситуація насторожує й іноземних експертів, які час від часу навідуються у звіринець. Останній такий візит відбувся у листопаді, коли до Києва приїздили голова товариству захисту тварин Великобританії Джон Руейн та голова товариства захисту тварин Австрії Крістіан Янач. Саме вони у свій час ініціювали виключення Київського зоопарку з ЄАЗА. За висновками їхнього останнього візиту, наш зоопарк краще закрити, настільки жалюгідний його стан. «Такі умови не відповідають європейським стандартам», — сказав Джон Руейн під час свого візиту.
Як пояснила «Дню» Анжеліка Комарова, востаннє ці іноземні експерти відвідували нас півтора року тому, коли керівником зоопарку була ще Світлана Берзіна. Тоді їх завіряли, що все буде добре, зоопарк зробить усе можливе, щоб поновити своє членство в ЄАЗА. Однак коли вони приїхали до Києва у черговий раз, щоб пересвідчитися, у якому стані зоопарк, вони не побачили жодних змін, жодна з обіцянок попередньої очільниці не була виконана.
— Експерти побачили розорений зоопарк, майже половина колекції втрачена. Вони були настільки переповнені емоціями, що сказали, ніби такий зоопарк легше закрити, аніж вивести на рівень європейських стандартів, — продовжила пані Комарова. — Другий їхній месидж, який журналісти чомусь пропустили, що експерти і надалі будуть до нас приїздити і допомагати консультативно. Тож ідеться про співпрацю, а не про війну.
А нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що екс-директор зоопарку Світлана Берзіна подала позов у сумі 50 тисяч євро на одного з західних експертів Крістіана Янача. «Він неодноразово приїздив як «експерт» і звинувачував мене в різноманітних ситуаціях, до яких я не мала стосунку. Я переконана, що цей суд виграю», — сказала Берзіна. За її словами, усі гроші вона спрямує на природоохоронну діяльність та на вирішення проблеми з бездомними тваринами. Нагадаємо, що зараз пані Берзіна очолює всеукраїнську громадську організацію «Жива планета» і комунальне підприємство «Центр ідентифікації тварин».
Що ж, нехай так, але усі крапки над «і» розставить КРУ. Зараз же у зоопарку працюють над тим, щоб створити належні умови для утримання тварин, а потім вже — дбати про поповнення колекцій.
— Ми сподіваємося на обіцянки представників міської влади: голови КМДА Олександра Попова та його заступника Анатолія Голубченка, що з лютого наступного року зоопарк отримає кошти у розмірі від 12 до 15 мільйонів гривень з місцевого бюджету. На жаль, деякі ЗМІ написали, що ми вже їх отримали, — додала пані Комарова. — Другий хибний месидж від одного видання — начебто після жорстких зауважень іноземних експертів у зоопарку почали відбудовувати ведмежатник. Але це спотворені факти. Бо цей проект триває п’ять років. Оскільки ведмежатник старий і не відповідав сучасним нормам, треба було змінювати стандарти щодо утримання диких тварин у неволі. І був започаткований новий ведмежий сектор. Час від часу він заморожувався через нестачу коштів. Але не після приїзду іноземців ми продовжили будівництво. До чергового етапу будівництва приступили з перших днів призначення нового директора — Олексія Толстоухова. Дуже спішили залити бетоном галерею, щоб встигнути до перших заморозків. Потребував ремонту і пташиний сектор, і його зробили в рамках підготовки до зими. Потім перейдемо до реконструкції мавпятника та слоновника. Слід розуміти, що відразу не можна все поповнити і закрити всі існуючі пробіли, щоб задовольнити потреби тварин зоопарку і гідно зустрічати гостей під час Євро-2012. А щодо поповнення колекцій — у першу чергу треба створити умови для утримання звірів, а потім вже запрошувати їх до нової господи.
Наразі у зоопарку починається акція «Подаруй телевізор горилі Тоні», яка свідчить, що тут таки будуть застосовувати нові підходи у догляді за тваринами. Сектор «Примати» самі працівники зоопарку вважають одним з найбезрадісніших місць, де тварини сидять, наче в тюрмі. А поганий настрій у приматів — це не сезонне явище, вони нещасливі, бо живуть в неналежних умовах, найбільше це відчуває горила Тоні, яка мешкає одна. Тому й вирішили подарувати йому телевізор, а ще краще — сіді-плеєр, щоб демонструвати добрі мультики та фільми про природу, піднімаючи настрій тварині.
Разом з тим керівництво визнає, що імідж зоопарку суттєво постраждав. Якщо послухати враження киян, які відвідали його нещодавно, то загальна картина така — пішли подивитися на те, що ще лишилося і не померло. І змінити ситуацію одними піар-акціями неможливо. Треба показати, що тут триває робота і є реальні результати. На все це у київського зоопарку є півтора роки. Якщо все вдасться, то у 202 році він зможе подати свою кандидатуру на членство в ЄАЗА. І йдеться лише про кандидатство, а не членство в європейській структурі. Бо якщо вийти з шанованої організації можна хоч за день, то на відновлення статусу знадобляться роки.
