Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Ланс» буде боротися вв Києві до останнього...

25 вересня, 1998 - 00:00


Грекам вдалося зіштовхнути «Динамо» зі зручного крісла, в якому воно сиділо в першому таймі


30 вересня (НСК «Олімпійський», 21.45) київські динамівці зустрінуться в другому турі групового турніру Ліги чемпіонів УЄФА із французьким клубом «Ланс».

На нещодавній грі «Динамо» з донецьким «Металургом» побували французькі «розвідники». Після матчу кореспондент «Дня» взяв інтерв’ю у другого тренера «Лансу» Дідьє Сенака.

— У якому складі ваша делегація завітала до Києва?

— У складі двох чоловік: я і телеоператор. Наше завдання — надати головному тренерові команди Даніелю Леклерку касету з відеозаписом матчу і зробити усний звіт про побачене в Києві загалом.

— З коментарем до гри, зрозуміло. Яким же він буде?

— Принаймні увагу акцентувати на порожніх трибунах не стану, оскільки вважаю, на матчі «Динамо» — «Ланс» уболівальників не бракуватиме. Чи не так?

— Стосовно матчів такого рівня — це в традиціях «Олімпійського».

— От-от. Що ж до гри, то я б відмітив таке. Незважаючи на те, що Лобановський випустив на поле цілу групу футболістів не стартового складу, це не порушило командну стратегію: потрібний результат був забезпечений постійним натиском на ворота суперника на тлі солідної організації гри. А якщо конкретніше — змучений без м’яча «Металург», який отримав без передиху декілька влучних ударів, вже не в змозі був піднятися. Ось на це і буде звернено особливу увагу — на вміння «Динамо» ламати насичену оборону суперника.

— Ви — відомий в недалекому минулому футболіст. А як давно працюєте в клубі і що входить у ваші обов’язки?

— Хочу підкреслити, що «Ланс» — це мій найрідніший клуб, оскільки, будучи його вихованцем, з 1976 року по 1987-й я відіграв за всі клубні команди, починаючи з юнацької. Потім був тривалий (на вісім років) переїзд до Бордо. У «Ланс» я повернувся минулого року як другий тренер. У коло моїх обов’язків входить і селекційна робота, і вивчення гри конкретного суперника. Дуже багато часу я проводжу всередині команди, найчастіше через мене гравці розв’язують питання, котрі виникають у них до керівництва клубу. І навпаки.

— Чи закономірною вважаєте ви перемогу «Лансу» в попередньому чемпіонаті Франції?

— Поза всяким сумнівом. Звичайно ж, тих, котрі не вірили в можливе лідерство нашого клубу, було більше ніж достатньо. Особливо на початку чемпіонату. З кожною перемогою «Лансу» їхня кількість зменшувалася. Першоджерело нашого успіху, я в цьому переконаний, — у максимальній самовіддачі гравців, які повірили в тренерську правоту.

— Чому ж у міжсезонні в команді сталися такі значні кадрові зміни?

— Так, на старті нового сезону ми недорахувалися відразу п’ятьох гравців основного складу. І справа не стільки у вигідних для клубу трансферах, скільки в зарубіжних контрактах більшості з них. Утримати у Франції гравця, запрошеного до іншої країни, практично неможливо через контраст у питаннях оподаткування. Одне слово, перестановки в складі були вельми очікувані — в клубі з’явилося сім новаків.

— І всіх їх брали для гри в основному складі?

— Можна так сказати, якщо при цьому не забувати, що враховано й необхідність конкуренції. Принаймні, наприклад, у грі з «Арсеналом» у стартовому складі «Лансу» вийшло троє новачків: півзахисники ганець Алекс Ньярко (який прийшов із «Карлсруе») і Стефан Дальмат («Шатору»), а також нападаючий зі «Страсбура» Паскаль Нума. Ще два дебютанти вийшли на заміну: півзахисники Сіріл Роль («Бастія») і Даніель Морейра («Генгам»). Так що не буде великим перебільшенням сказати, що створено практично нову команду. А точніше — створюється.

— Чи тільки цим пояснюється невдалий старт «Лансу» в національному чемпіонаті?

— Передусім цим. Адже деякі зв’язки ще стовідсотково не награні. Проте оптимальний склад більш-менш визначено, і ми впевнені в тому, що прогрес у грі «Лансу» неминучий.

— Чи треба вважати оптимальним склад «Лансу», виставлений Леклерком на гру з «Арсеналом»?

— На жаль, не всі гравці увійшли в сезон здоровими. Захисник Йоан Ляшор відновлюється після перелому кісточки. Не йдуть справи на поправку після травми в камерунського півзахисника Марка-Вів’єна Фое, якому, можливо, потрібна буде повторна операція...

— Кажучи про склад «Лансу», слід іще згадати про те, що чотири його гравці є кандидатами у французькі збірні...

— Справді, це саме так. У національну збірну залучалися захисник Фредерік Дею і нападаючий Тоні Верель, а в молодіжну — згадані вище 21-річний Морейра і Дальмат, якому півроку тому виповнилося 19.

— Як у «Лансі» сприйняли результати жеребкування групового турніру Ліги?

— Як належне. Групу «Е» розцінили як сильну, передусім через присутність у ній київського «Динамо».

— І ця думка не змінилася після поразки киян в Афінах?

— Я був на цій грі і побачив безперечну перевагу «Динамо» над «Панатінаїкосом» у багатьох футбольних компонентах. Ваша команда за класом вище — це заперечувати безглуздо. У першому таймі гості просто перевершували боязких господарів і зобов’язані були перемагати не менше ніж 3:0. Але і після 1:0 я не сумнівався в їхній остаточній перемозі. А от гравці, можливо, в це повірили передчасно, і їхня впевненість у своєму благополуччі переросла в самовпевненість. А «Панатінаїкос», діючи за принципом «втрачати ж бо вже немає чого», різко змінив своє ставлення до гри і до суперника, скинувши психологічний вантаж. Я б сказав, грекам вдалося зіштовхнути «Динамо» зі зручного крісла, в якому воно сиділо в першому таймі. Але загалом результат нелогічний.

— Чого не вистачило «Лансу» в грі з «Арсеналом» або за рахунок чого вдалося вирівняти рахунок (як вам більше подобається)?

— Відповім на обидва запитання. Уникнути поразки в грі, що складається явно не на нашу користь, вдалося завдяки максимальному вияву гравцями тих якостей, які вже десятиріччями є характерними для «Лансу». Гравці клубу виховуються в дусі непримиренної боротьби на полі незалежно від рівня суперника і в будь-якій ситуації борються до останньої миті. От і вдалося вичавити максимум з ігрового моменту в кінці матчу. Не вистачило ж «Лансу» того, чого є достатньо і в «Арсеналу», і в «Динамо», — навичок гри на такому рівні.

— За версією однієї зі спортивних київських газет, нападаючий «Лансу» Тоні Верель увійшов до збірної першого туру. Ви згодні з такою оцінкою вашого форварда?

— Я бачив не всю гру, але Верель — справжній лідер «Лансу». Маючи відмінні атлетичні дані (зріст — 187 см, вага — 80 кг. До речі, із 14 гравців, які зіграли проти «Арсеналу», 9 мають зріст понад 185 см. — О.С.), він спроможний і повести за собою партнерів, і в змозі сам на сам таранити оборону суперника.

— Ваш варіант після підсумкового розміщення команд у групі «Е»?

— «Динамо», «Ланс», «Арсенал», «Панатінаїкос». Згодні?

— Ще б пак! От тільки невідомо, яка думка греків і особливо англійців із цього приводу.

— Але ж думка — поняття абстрактне, її можна і не враховувати...

№183 25.09.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Олександр СЕРДЮК, «День»
Газета: