Добре, що Конституція гарантує тепер країні парламентську коаліцію, а інакше вона могла б отримати картину, зображену в заголовку. Обраний нами парламент, де явно домінуватимуть три політичні сили — Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко та НС «Наша Україна», — до створення в будь-якому з безлічі варіантів урядової коаліції (а можливо, і після) вельми нагадуватиме героїв відомого байкаря. Як почуватиметься Україна, яку тягнутимуть у різні боки? Які ризики їй загрожують?
На щастя, сьогодні домінуюча в суспільстві думка полягає в тому, що коаліція чинитиме якщо не позитивний, то хоча б стабілізуючий вплив на економіку саме тим, що дозволить уникнути згубного впливу відцентрових сил. Але тут неминуче виникає це небезпечне багатошарове «якщо»... Якщо вона буде достатньо довговічною, тобто її не краятимуть протиріччя, що можливо, якщо будуть створені справедливі та однаково зрозумілі правила гри, що у свою чергу реально, якщо кожна з партій-учасниць наступить на горлянку власним амбіціям і не демонструватиме своїх вчорашніх і нинішніх заслуг, а також вчорашніх і нинішніх промахів партнерів та завданих ними образ, якщо лідери або лідер коаліції не розпочнуть змагання за владну перевагу з Президентом, якщо... Словом, сама по собі коаліція є важливою, але ще зовсім не достатньою умовою для прогресу країни. Але це, звісно, жодним чином не означає, що до неї не треба прагнути. І річ тут навіть не в можливому розпуску парламенту Президентом, а в тому, що Болівар, тобто економіка, може не винести двох виборів поспіль, та ще й після трьох турів попередніх президентських перегонів...
Тим часом велика безліч протиріч, що нагромадилися при розділенні владного пирога, у сфері економіки та бізнесу зводяться до чітко окресленого і в принципі не такого вже й великого переліку умов. У разі їх виконання інвестор почне отримувати позитивні сигнали, нормальний підприємець зможе продуктивно та прозоро працювати, а найнятий ним працівник отримає не лише гідну зарплату, а й упевненість у завтрашньому дні. Важливе й те, що український бізнес добре витратився на ці вибори (а країна загалом ще більше) і навряд чи допустить, щоб його гроші пішли на вітер.
Що ж знадобиться від владної коаліції, хоча б в якому складі вона утворилася? Думається, бізнес зацікавлений усього в кількох елементарних речах. Йому потрібен сприятливий для виходу на зовнішні ринки та прогнозований курс національної валюти, йому не потрібна висока монетарна інфляція, що вбиває внутрішній ринок, і дефіцит бюджету, що впливає на перші два чинники. Водночас він завжди підтримає розумну інвестиційну політику держави, що стимулює ділову активність у всіх сферах виробництва та послуг. Чи не багато умов?
Якщо вдуматися, то їх можна звести до однієї. Уряду можна взагалі нічого не робити, окрім як стежити за тим, щоб інфляція не перевищувала розумних меж. Щоправда, і до неї бувають різні підходи. Але чому б нам не орієнтуватися на кращі зразки. Наприклад, Китай збирається цього року мати 8,9% зростання ВВП за менше ніж 2% інфляції. Приблизно така ж картина була в цій країні, що розвивається, і минулого року. Ось що означає стабільність. Вона працює навіть в умовах тоталітарного режиму. Правильна урядова коаліція може забезпечити її більше ніж на три роки й Україні. Такого «політичного» передиху країна не мала вже давно.
У цих умовах важко переоцінити роль Президента. Схоже, зараз усі політичні сили віддають йому належне за зусилля зі створення коаліції. Віктор Ющенко заявив, що вона повинна формуватися навколо системи національних цінностей, а не «системи крісел, навколо яких триває розподіл». Коментуючи свою вчорашню зустріч із Президентом, лідер Партії регіонів Віктор Янукович сказав: «Президент України зацікавлений у тому, щоб в Україні була стабільна ситуація». Саме неінфляційний шлях розвитку вбачається на цьому етапі головною національною цінністю, що забезпечує стабільність. Добре було б коаліції попрацювати заради неї. А український бізнес, здається, цей варіант повинен схвалити.
За словами генерального директора інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, Януковичу явно забракне голосів для створення власної більшості. Тому експерт, за повідомленням УНІАН, не відкидає можливості створення коаліції Янукович — Ющенко, у випадку якщо «Тимошенко зажадає більше, ніж партнери по коаліції зможуть їй запропонувати». За словами Мазепи, Ющенко від такого союзу лише виграє, оскільки отримає суттєвий управлінський ресурс, якого йому також бракує. «Варіант помаранчево-блакитної коаліції глобально не змінить настроїв на ринку», — констатує гендиректор Concorde Capital. «Апокаліпсиса на ринку не чекаємо», — додав він.
Курс на створення коаліції викликає довіру до України також і в міжнародних колах. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс зазначає, що «демократія проявляється не в іменах переможців, а в тому, як проведені вибори». «Чесність українського голосування є великою перемогою українського народу», — наголошує він, хоч і зазначає, що «голосування, можливо, відображає незадоволення електорату повільністю реформ», оскільки «Україна, як і раніше, стикається з серйозними економічними та політичними викликами». На його думку, вдалі вибори в Україні «покликані додати довіри українській владі, всім партіям і всім кандидатам, й — особливо — самому українському народу».
Утім, в оцінках із-за кордону, як кажуть, також є варіанти. «З огляду на те, що українська економіка дедалі більше схильна до політичного гаяння часу та безпорадності в проведенні супутньої політики або уповільнення реформ, неспроможність відновити темп реформ і відновити фіскальну консолідацію може призвести до посилення понижувального тиску на кредитний рейтинг країни», — попереджає кредитний аналітик Standard & Poor’S Морітс Крамер. Він зазначає, що, як і очікувалося, можлива більшість у парламенті буде сформована тільки в тому випадку, якщо дві з лідируючих трьох найбільших політичних сил будуть спроможні відкласти протиріччя та домовитися про коаліцію. У такій ситуації, на думку експерта, найбільш прийнятним варіантом коаліції могла б стати консолідація «помаранчевої» команди, але «політичні вимоги Юлії Тимошенко, така, як гарантоване місце прем’єра, може стати каменем спотикання у створенні такої коаліції». У результаті може бути досягнута «прагматична угода» між блоком «Наша Україна» і Партією регіонів, вважає Крамер. Така широка коаліція, на його думку, могла б допомогти відновити стабільність, порушену політичними та регіональними розбіжностями. Хоч у цьому випадку Віктор Ющенко може втратити репутацію, попереджає експерт. Чи піде на таку жертву наш Президент? І чи не забезпечить вона йому (а головне — країні) не одномоментний, але довгостроковий успіх? Адже, як вважає Крамер, така коаліція може покращити відносини з російським урядом і, можливо, забезпечити досягнення кращої угоди з поставок газу в Україну на майбутніх переговорах із «Газпромом». Водночас зовнішня політика, згідно з новою Конституцією, залишається прерогативою Президента, і тому проєвропейський курс України навряд чи зміниться в разі такої коаліції, зазначає аналітик. Ми ж додамо, що було добре, якби і наш політикум, і весь народ нарешті усвідомили, що в одного човна, у якому ми всі знаходимося, не може бути двох курсів.
